Папуга жовтохвостий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папуга жовтохвостий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Неотропічний папуга (Touit)
Вид: Папуга жовтохвостий
Touit surdus
(Kuhl, 1820)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Psittacus surdus
Touit surda
Посилання
Вікісховище: Touit surdus
Віківиди: Touit surdus
EOL: 1041127
ITIS: 714060
МСОП: 22686054
NCBI: 2598743

Папу́га жовтохвостий[2] (Touit surdus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Ендемік Бразилії.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 16 см. Забарвлення переважно яскраво-зелене, нижня частина тіла світліша. Обличчя і щоки жовтуваті, пера на потилиці і шиї мають темні края, що формують лускоподібний візерунок. на спині дві коричневі смуги. Першорядні махові пера і першорядні покривні пера крил темні, махові пера біля основи зелені. Хвіст короткий, кввадратної форми, золотисто-жовтий з чорним кінчиком, центральні стернові пера зелені. У самиць хвіст жовтувато-зелений. Навколо очей сизі кільця, дзьоб жовтуватий.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Жовтохвості папуги мешкають на північному сході Бразилії (Сеара, Параїба, Пернамбуку, Алагоас і Сержипі) та на південному сході (від Баїї до Ріо-де-Жанейро). Вони живуть у вологих атлантичних лісах, переважно на висоті до 500 м над рівнем моря, в штаті Алагоас на висоті до 700 м над рівнем моря, на півдні ареалу на висоті до 1000 м над рівнем моря. Зустрічаються зграйками. Живляться плодами, зокрема Spondias lutea і Rapanea schwackeana.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція жовтохвостих папуг становить від 3500 до 15000 птахів. Це рідкісний вид птахів, якому загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Touit surdus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.