Пацино Дмитро Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пацино Дмитро Вікторович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 8 листопада 1989(1989-11-08)
Голови
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (24 роки)
Новокатеринівка
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  МВС
Рід військ  Спеціальна поліція
Формування
 «Івано-Франківськ»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Ві́кторович Паци́но (8 листопада 1989(19891108) — 29 серпня 2014) — молодший сержант міліції України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1989 року в селі Прибережне (Братський район, Іркутська область, РРФСР). Згодом родина переїхала до України. До 2005 року навчався в Головівській ЗОШ, після 9-го класу продовжив навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання, закінчив 2008 року. 2011 року закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, кваліфікація бакалавр фізичного виховання. Певний час працював у пришкільному інтернаті свого села. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ, працював на будівництві. Вступив на третій курс заочної форми навчання Львівського державного університету внутрішніх справ, спеціальність «правознавство».

Сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ». У зоні бойових дій перебував з 18 серпня 2014 року.

Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором» на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.

3 вересня 2014-го тіло Дмитра Пацино разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014 року тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпропетровська як невпізнаний Герой.

Ідентифікований серед загиблих за ДНК-експертизою, 3 квітня 2015 року відбулася поминальна панахида за трьома загиблими бійцями батальйону, 4 квітня похований у селі Голови. В останню дорогу Дмитра проводжали на колінах.

Без Дмитра лишились мама та молодший брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 5 червня 2015 року в селі Голови на фасаді школи встановили меморіальну дошку в пам'ять про Дмитра Пацина
  • 22 лютого 2018 року в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання відбулося урочисте відкриття пам'ятного знака на честь загиблих правоохоронців — Дмитра Пацино та Петра Остап'юка[2].
  • Внесений до «Книги пам'яті МВС»[3].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 1, місце 10
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ У Івано-Франківську відкрили пам'ятну дошку загиблим у АТО правоохоронцям — Дмитру Пацино та Петру Остап'юку
  3. ↑ Імена прикарпатських міліціонерів загиблих у зоні АТО, увіковічнені у «Книзі пам'яті МВС»
  4. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пацино_Дмитро_Вікторович&oldid=42307418