Перекриття Сенни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роботи з перекриття Сенни
Карта центральної частини Брюсселя 1837 року, на якій показано річку Сенну.

Перекриття Сенни (13 лютого 1867 — 1871; фр. le voûtement de la Senne, нід. de overwelving van de Zenne) колективом інженерів на чолі з Анрі Мо стало однією з важливих віх в історії Брюселя, що відкрила шлях до архітектурно-логістичної модернізації міста. Сьогодні в межах міста річку приховують підземні трубі. Над ними прокладені бульвари та магістралі.

Історія[ред.ред. код]

Сенна була історично головним водним шляхом невеликого середньовічного Брюсселя. Однак після 1830-го місто стало столицею об'єднаної Бельгії. В результаті індустріалізації та припливу мігрантів почався інтенсивний ріст міста. Інтенсивний промислово-побутовий водозабір спричинив падіння рівню води в річці, вона стала більш забрудненої та менш судноплавною. В робочих кварталах через брак ділянок безпосередньо над річкою надбудовували житлові комірчини на палях або у вигляді балконів. У річку звалювали сміття та зливали каналізацію. Сморід від обмілілої річки поширювався в радіусі кількох кілометрів. Раптові повені та наявність величезної кількості сліпих завулків у нетрях люмпен-пролетаріату ще більше ускладнювали екологічну ситуацію.

Проекти[ред.ред. код]

Численні пропозиції висувалися з метою виправити цю проблему, й у 1865-му мер Брюселя Жюль Анспах вибрав проект архітектора Леона Суїса, який запропонував укрити річку в труби та спорудити над нею низку чудових бульварів і громадських будівель. Проект був украй суперечливим, головно через його високу вартість, а також небезпеку соціального вибуху в результаті руйнування традиційних кварталів робочого класу. Спочатку контракт на перекриття підписала британська компанія. Але після великих фінансових розкрадань контроль над проектом був повернув собі бельгійський уряд. Це дещо загальмувало хід проекту, але він був у цілому завершений до 1871-го. На місці Сенни з'явилися сучасні будівлі та бульвари сучасного Брюсселя, хоча місцями продовжували зберігатися невеликі ділянки непокритого русла. Проблему водного забруднення при цьому вирішено не було.

Продовження[ред.ред. код]

До 1930-х років подальше зростання міста змусило архітекторів замурувати річку вздовж усього її курсу в межах Брюссельської агломерації. Курс Сенни при цьому був змінений. У 1976-му тунелі річки, що вийшли з ужитку, було перетворено на лінії підземної системи Брюсельського трамвая. При цьому сучасна великомасштабне очищення стічних вод Брюселя розпочалося тільки в березні 2007-го, коли в передмістях з'явилися дві станції обробки стічних вод, розраховані на 1.1 млн осіб.