Перепелиця Олександр Юрійович
| Перепелиця Олександр Юрійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
2 травня 1989 Біла | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (25 років) Іловайськ | |
| Поховання | Ямпільський район | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олекса́ндр Ю́рійович Перепели́ця (нар. 2 травня 1989 — пом. 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник Війни на сході України. Лицар Ордена «За мужність».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1989 року в Ямпільському районі Вінницької області (село Гальжбіївка); дитинство минуло в селі Біла. 2007 року призвали на строкову службу; служив моряком на флоті у Криму. Після служби повернувся додому, роботи в селі не було. Тому часто їздив на заробітки; на зароблене викопав батькам криницю біля хати. Потім придбав автомобіль.
На фронт пішов 19 червня 2014-го добровольцем, приховуючи від батьків. Рідним повідомив, що їде на заробітки.
Солдат 51-ї механізованої бригади.
В серпні у складі частини перебував під Іловайськом. Загинув 29 серпня внаслідок артилерійського обстрілу терористами. З побратимом відходили з-під Іловайська на БМП; біля Агрономічного були обстріляні російськими військами; відбились і поїхали далі. Під Новокатеринівкою знову обстріл і бомбардування; на побратима завалилось дерево, Сашко витяг з-під дерева. Далі вони заскочили в автобус «Миротворців»; проїхали певний шлях та наскочили на міну. Так як обидва стояли в дверях — встигли вискочити із автобуса до того, як він підірвався. У побратима було дуже важке поранення, попав у полон.
Довгий час доля Олександра була невідома, значився у списках полонених, вважався зниклим безвісти.
2017 року ідентифікований після проведення ДНК-тестів серед невідомих Героїв, похованих на Краснопільському цвинтарі міста Дніпро.
Без сина залишилися батько Юій і мама Тетяна Перепелиці та старший брат Ігор.
1 квітня 2017 року перепохований у селі Біла Вінницької області.
Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 27
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 13 червня року № 161/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Посилання[ред. | ред. код]
- Розшук бійців 51-ї бригади
- Стоячи на колінах
- Пошук зниклих безвісти
- У Новому Калинові пом'янули загиблого воїна
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 2 травня
- Народились 1989
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Ямпільському районі (Вінницька область)
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Ямпільського району Вінницької області
- Померли в Іловайську