Плазмоніка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Плазмоніка — підрозділ фотоніки, що вивчає створення та використання електромагнітних полів, локалізованих на масштабах, менших від довжини хвилі світла при взаємодії з носіями заряду на межі розділу середовищ.[1] Основними об'єктами, які вивчає плазмоніка є поверхневі та локалізовані плазмони. Області застосування: передача інформації (хвилеводи), мікроскопія — підсилена поверхнею раманівська спектроскопія та підсилення поверхнею флуоресценції, метаматеріали тощо.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Stefan A. Majer. Plasmonics: Fundamentals and Applications. Springer. 2007
Література[ред. | ред. код]
- Плазмоніка : навч. посіб. / О. А. Єщенко. – К. : Фенікс, 2013. – 176 с.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Plasmonics(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |