Пластир (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Типовий пластир
Зворотний пластир
Відкритий пластир, в якому міститься абсорбуючий матеріал і клей

Пластирі (від грец. Emplastron — мазь) — м'яка лікарська форма у вигляді пластичної маси, яка має здатність розм'якшуватися при температурі тіла і прилипати до шкіри; або у вигляді маси, нанесеної на носій (тканину).

ЛЕЙКОПЛАСТИР, -у, ч. Вид пластиру у вигляді світло-жовтої маси, нанесеної тонким шаром звичайно на полотно, що застосовується для закріплення на шкірі невеликих пов'язок.

Види пластирів[ред.ред. код]

В залежності від медичного призначення розрізняють пластирі:

  • Епідермальні: мають необхідну липкість і можуть не містити лікарських речовин, застосовуються як перев'язувальний матеріал, для зближення країв рани, приховання дефектів шкіри, запобігання її від травматизуючих факторів зовнішнього середовища, при лікуванні деяких шкірних захворювань;
  • Ендерматичні: містять у своєму складі лікарські речовини (кератолітичні, депілюючі та ін.), і використовуються при захворюваннях шкірних покривів;
  • Діадермальні: містять лікарські речовини, які проникають через шкіру і впливають на глибоко розміщені тканини або мають загальну (резорбтивну) дію. Різновидом діадермальних пластирів є трансдермальні терапевтичні системи (ТТС).

Відповідно до агрегатного стану пластирі класифікують на:

  • Тверді
  • Рідкі