Пластометрія
Пластометрія (рос. пластометрия, англ. plastometry, нім. Plastometrie f) — метод оцінки вугілля (шихт) як сировини для коксування. Осн. показники пластометрії характеризують властивості вугілля в пластичному стані.
Визначаються товщиною пластичного шару (у), пластометричною усадкою (х) та виглядом коксового королька.
Визначення пластометричних показників за методом Л. М. Сапожникова[ред. | ред. код]
Див. також Визначення пластометричних показників за методом Л. М. Сапожникова
Метод визначення пластометричних показників широко застосовується в нашій країні. Його використовують для класифікації і оцінки якості вугілля, яке направляється на коксування. Методика визначення пластометричних показників встановлена ГОСТ 1186–87.
Визначення показників текучості в пластометрі Гізелера[ред. | ред. код]
Ущільнене вугілля нагрівають в металевому тиглі циліндрової форми з мішалкою. Мішалка є металевим стрижнем з чотирма лопатями, розташованими перпендикулярно до стрижня. Піч перед дослідом нагрівається до 300 °С, потім нагрівання здійснюється із швидкістю 3 °С/хв. до 550 °С. Мішалка приводиться в рух мотором з постійним зусиллям. При випробуванні реєструють частоту обертання мішалки і температуру.
В результаті випробування визначають максимальну текучість (максимальну швидкість руху мішалки в діленнях лічильника за хвилину), а також температуру розм'якшення вугілля, температури максимальної текучості і твер-діння.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
