Пневматичні будівельні конструкції
Пневмати́чні будіве́льні констру́кції (спору́ди) (англ. inflatable buildings, air-supported structures, pneumatic structures) — будівельні конструкції (м'які оболонки), що їх тримкість забезпечується надлишковим тиском повітря всередині замкнутих об'ємів[1]. Вперше такі конструкції були застосовані у 1946 році при спорудженні обтічника антени радіолокації (інженер В. Берд, США)[2].
Класифікація[ред. | ред. код]
Розрізняють пневматичні будівельні конструкції повітроопірні, повітрокаркасні та комбіновані.
У повітроопірних пневматичних будівельних конструкціях слабо стиснуте повітря (надлишковий тиск 0,1…1 кПа) подається (повітродувками, вентиляторами) всередину загороджуваних ними герметичних приміщень. При монтажі таких конструкцій оболонка у місці стику з основою щільно закріплюється по периметру споруди. Для входу у приміщення і виходу з них в конструкціях такого типу передбачено повітряні шлюзи; заданий тиск повітря (нешкідливий для здоров'я людини) підтримується автоматично.
У повітрокаркасних пневматичних будівельних конструкціях стиснуте повітря (надлишковий тиск 30…700 кПа) нагнітається (компресорами) лише у тримальні елементи каркаса, в загороджуваних ними приміщеннях підтримується атмосферний тиск.
Комбіновані пневматичні будівельні конструкції є повітрокаркасними, у яких передбачено можливість герметизації приміщень, щоб епізодично збільшувати тримальну спроможність конструкцій (наприклад, при сильному вітрі чи снігопаді). Деякі пневматичні будівельні конструкції підсилюють канатами, відтяжками, сітками або діафрагмами.
Матеріали для виготовлення[ред. | ред. код]
Пневматичні будівельні конструкції виготовляють з армованих плівок або технічних тканин з полімерним покриттям. Силовою основою плівок і тканин слугують нитки з синтетичного або скляного волокна.
Переваги та недоліки[ред. | ред. код]
Вони легкі, компактні, зручні при транспортуванні та монтажі, сейсмостійкі, дають змогу перекривати великі прогони без внутрішніх опор, порівняно дешеві.
Вади пневматичних будівельних конструкцій — недовговічність, низька вогнестійкість, слабка звукоізоляція, у них необхідно постійно підтримувати надлишковий тиск повітря.
Використання[ред. | ред. код]
Пневматичні будівельні конструкції використовують при спорудженні постійних і тимчасових споруд різного призначення (гаражів, спортивних та виставочних залів, теплиць, складів тощо), мобільних будівель (станції технічного обслуговування, медпункти), як опалубки при виготовленні залізобетонних конструкцій тощо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "Пневматичні будівельні конструкції [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Пневматические строительные конструкции // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ермолов В. В. Воздухоопорные здания и сооружения / В. В. Ермолов . — М.: Стройиздат, 1980. — 304 с.
- Арсеньев Л. Б. Пневматические сооружения / Л. Б. Арсеньев, В. П. Поляков. — М. : Знание, 1981. — 64 с. — (Новое в жизни, науке, технике. № 1)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пневматичні будівельні конструкції |
- Tension Structures [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
|
