Велика радянська енциклопедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Велика радянська енциклопедія (рос. Большая советская энциклопедия, (БСЭ)) — найвідоміша й найповніша енциклопедія, що видавалася в СРСР видавництвом «Советская энциклопедия».
Енциклопедія витримала три видання:
- 1-е видання, 65 томів і додатковий том без номера — «СССР», 1926—1947. Головний редактор — академік О. Ю. Шмідт
- 2-е видання, 50 томів, додатковий том 51 «СССР», том 52 (у двох книгах) «Алфавітний покажчик», 1950—1960. Головні редактори — академіки С. І. Вавілов (1949—1951), Б. А. Введенський (1951—1958).
- 3-є видання, 30 томів. Том 24 у двох книгах (кн. 1: «Собаки» — «Струна», кн. 2: «СССР»), 1969—1978. 1981 випущено додатковий том без номера «Алфавітний іменний покажчик». Містить 95 279 статті, 29 120 ілюстрацій, 3701 портрет и 524 кольорові карти. Головний редактор — академік А. М. Прохоров.
2001 компанія «Аутопан» видала останній (30-томний) варіант Великої радянської енциклопедії на компакт-дисках (3CD).
[ред.] Інші радянські енциклопедії
| Оригінальна назва | Українська назва | Томи | Дати |
|---|---|---|---|
| Українська радянська енциклопедія | Українська радянська енциклопедія | 17 | 1959-1965 |
| Ўзбек совет энциклопедияси | Узбекська радянська енциклопедія | 14 | 1971-1980 |
| Մեծ սովետական հանրագիտարան | Вірменська радянська енциклопедія | 13 | 1974-1987 |
| Беларуская савецкая энцыклапедыя | Білоруська радянська енциклопедія | 12 | 1969-1975 |
| ქართული საბჭოთა ენციკლოპედია | Грузинська радянська енциклопедія | 12 | 1975-1987 |
| Latvijas padomju enciklopēdija | Латвійська радянська енциклопедія | 11 | 1981-1988 |
| Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы | Азербайджанская советская энциклопедия | 10 | 1976-1987 |
| Қазақ совет энциклопедиясы | Казахська радянська енциклопедія | 10 | 1972-1978 |
| Lietuviškoji tarybinė enciklopedija | Литовська радянська енциклопедія | 10 | 1976-1985 |
| Түркмен совет энциклопедиясы | Туркменская советская энциклопедия | 10 | 1974-1989 |
| Енчиклопедия советикэ молдовеняскэ | Молдовська радянська енциклопедія | 8 | 1970-1981 |
| Энциклопедияи советии тоҷик | Таджикська радянська енциклопедія | 8 | 1978-1988 |
| Eesti Nõukogude entsüklopeedia | Естонська радянська енциклопедія | 8 | 1968-1976 |
| Кыргыз Совет Энциклопедиясы | Киргизька радянська енциклопедія | 6 | 1976-1980 |
[ред.] Посилання
Онлайн-версії
- на Рубриконі
- БСЭ (3-е издание) на Яндексі
- БСЭ (3-е издание) на сайті «Культура в Вологодській області»
Інше
- О Большой советской энциклопедии(рос.).
- Выходные данные всех томов всех трёх изданий БСЭ и всех ежегодников БСЭ(рос.).
УРЕ:
«БОЛЬШАЯ СОВЕТСКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ» («БСЗ») — багатотомний енциклопедичний словник, перше в історії світової культури зведення знань, узагальнених з позицій марксизму-ленінізму. Ще в перші роки Рад. влади В. І. Ленін поставив завдання створити радянську популярну енциклопедію (див. М ещер я к о в М. Енциклопедії радянські. «БСЗ», вид. 1, т. 64, с. 499). Випуск радянських енциклопедій став можли- Том 2_го ня вБ вим лише після закінчення громадянської війни та іноземної інтервенції, після здобуття перших серйозних успіхів у відбудові народного господарства і будівництві соціалістичної культури. Протягом 1925—47 вийшло в світ 1-е видання «БСЗ», яке складалося з 65 основних томів і одного окремого тома — «СРСР». Одним із засновників і головним редактором «БСЗ» (до 1941) був акад. О. Ю. Шмідт. Обсяг 1-го вид. «БСЗ» — 4400 авт. аркушів, тираж — 50—70 тис. примірників; воно містить бл. 65 тис. слів (статей), 12 тис. ілюстрацій і понад 1000 карт. У зв'язку з тим, що на кінець 40-х pp. більшість статей 1-го вид. «БСЗ» застаріла, не відображала змін, які відбулися в політичному, економічному і культурному житті народів СРСР і зарубіжних країн (крім того, частина статей містить серйозні теоретичні і політичні помилки), в лютому 1949 Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про 2-е видання «БСЗ» і визначила його програму. Нове видання «БСЗ» повинно було стати систематизованим зведенням знань з соціально-економічних і природничих наук, техніки, військової справи та універсальним довідником для широких кіл радянської інтелігенції. 2-е вид. «БСЗ» вийшло в 1949— 58. Воно складається з 51 тома (обсягом бл. 5000 авт. аркушів), зокрема 50-й том цілком присвячений нарису «Союз Радянських Соціалістичних Республік», 51-й том — додатковий. Видання містить бл. 96 тис. слів, бл. 41 тис. ілюстрацій, бл. 2 400 карт.
За числом статей і обсягом, за кількістю друк, знаків 2-е вид. «БСЗ» перевершує всі сучасні зарубіжні енциклопедії, в т. ч. найвідоміші — Британську, Американську, Французьку (Ларусс). Незважаючи на ряд недоліків і окремих помилок, «БСЗ», щодо вірогідності і новизни відомостей, також перевершує зарубіжні енциклопедії, в яких є багато застарілого матеріалу і перекручень, особливо про СРСР.
2-е видання «БСЗ» створено колективними зусиллями діячів радянської науки і культури, з участю багатьох зарубіжних наукових установ і вчених. Першим головним редактором 2-го вид. «БСЗ» був покійний президент АН СРСР С. І. Вавилов, який згуртував навколо видання Енциклопедії великі наукові сили. Велику кількість статей з «БСЗ» перекладено і видано окремими брошурами та збірками в Китаї, Чехословаччині, НДР, Болгарії, Угорщині, Греції, Японії та ін. зарубіжних країнах. Значне місце в «БСЗ» належить статтям, присвяченим Українській РСР, — її історії, географії, багатствам української національної культури. Крім великого нарису «Українська Радянська Соціалістична Республіка» (44-й том), в «БСЗ» надруковано понад півтори тисячі статей про народне господарство і культуру УРСР, окремі її області, міста, про державних і політичних діячів, видатних діячів науки, культури, мистецтва.
[ред.] Література
 |
Це незавершена стаття з видавничої справи. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
