Податковий кодекс України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Податковий кодекс України
Закон України
Герб на законах України
Повна назва Податковий кодекс України
Абревіатура ПКУ
Номер 2755-VI
Номер проекту 7101-1
Ініціатор(и) Кабінет Міністрів України (М. Я. Азаров)
Дати
Поданий на розгляд 21 вересня 2010
Прийнятий 2 грудня 2010
Введений в дію 1 січня 2011
Остання редакція 1 січня 2015
Статус: Чинний

Податко́вий ко́декс України — кодифікований закон України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

В Податковому кодексі вперше в Україні здійснено об'єднання в одному нормативно-правовому акті норм права, якими врегульовано відносини в сфері оподаткування.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Податковий кодекс України зокрема визначає:

  • вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,
  • платників податків та зборів, їх права та обов'язки,
  • компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,
  • відповідальність за порушення податкового законодавства.

Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011, зміни до нього почали вноситися ще до набрання чинності. ПКУ є дуже нестабільним, швидко змінюється (станом на 22.11.2014 — 69 змін).

Кодекс опублікований у газеті «Голос України» від 04.12.2010 — № 229, (№ 229—230)

Структура кодексу[ред.ред. код]

Закони України, що втратили чинність при набутті чинності Податковим кодексом України[ред.ред. код]

  • «Про акцизний збір»
  • «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів»;
  • «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»
  • «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»
  • «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»
  • «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»
  • «Про плату за землю»
  • «Про систему оподаткування»
  • «Про податок на додану вартість»
  • «Про фіксований сільськогосподарський податок»
  • «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»
  • «Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області»
  • «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»
  • «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
  • «Про податок з доходів фізичних осіб»
  • «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»
  • «Про оподаткування прибутку підприємств» (крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діятиме до 1 січня 2013 року).

Історія прийняття[ред.ред. код]

17 червня 2010 року поданий урядом Миколи Азарова законопроект було прийнято за основу. Але зазначений законопроект зазнав такої критики, що 8 липня Верховна Рада України спочатку ухвалює рішення про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу, а вже 7 вересня визнає такою, що втратила чинність, власну постанову про прийняття Податкового кодексу за основу. Новий етап ухвалення Податкового кодексу розпочався 7 жовтня, коли доопрацьований проект цього документу було прийнято за основу постановою Верховної Ради № 2593-VI. 18 листопада Верховна Рада нарешті приймає Податковий кодекс, але вже 30 листопада Президент України після масових акцій протесту накладає на нього вето. Подальші події розвиваються блискавично. 2 грудня Верховна Рада повторно приймає Податковий кодекс вже з урахуванням побажань Президента, 3 грудня кодекс підписує глава держави, а вже 4 грудня текст Податкового кодексу офіційно оприлюднюється в газеті «Голос України».

Недоліки кодексу[ред.ред. код]

Після прийняття Податкового кодексу в Україні все ще діють 135 платежів (податків, зборів та ін.), що є найгіршим показником у світі.

Є неузгодженості Податкового кодексу та Конституції України. Серед недоліків кодексу, зокрема, подвійна відповідальність за одне і теж правопорушення[1]. 6 квітня 2011 року вийшов коментар Податкового кодексу України з добіркою його недоліків та казусів під назвою «Податковий кодекс: „білі плями“ та „підводні камені“» (автор — Віталій Мосейчук).[2]. Ще більше цікавих (на зразок того, що слимаки були віднесені до ссавців), але й тих що можуть мати дуже неприємні наслідки (наприклад відносно безмежного розширення терміна «постачання послуг») ляпів виявляє бухфорумна громадськість.[3]. Про недоліки Податкового кодексу пишуть навіть самі автори у власних Коментарях до Кодексу (блог Вадима Штефана на всеукраїнському діловому порталі — ЛІГА.нет).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]