1 січня

1 січня — 1-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 364 дні (365 днів — у високосні роки).

Цей день в історії:

31 грудня—1 січня—2 січня

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

• «Новий рік».
• «Всесвітній день миру» (у католиків — «День всесвітніх молитв про мир»).

Національні

•  Гаїті День незалежності (1804).
•  Судан День незалежності (1956).
•  Куба День звільнення (1959).
•  Камерун День незалежності (1960).

Релігійні

• У католиків — Свято Богородиці Діви Марії.
• У православних — День святого мученика Воніфатія.

Іменини

Католицькі:

Православні:

• Святі: Ілля, Тимофій, Григорій, Боніфатій, Пров.

Події

• 45 до н.е. — Введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.
• 89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.
• 1622 — Папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
• 1700 — Указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий Рік був перенесений на 1 січня.
• 1788 — Заснована у 1785 році Джоном Волтером англійська газета «The Daily Universal Register» після 940 випусків перейменована у «The Times».
• 1801 — Астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Церери.
• 1801 — Після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об'єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент.
• 1804 — проголошено незалежність Гаїті від Франції.
• 1863 — Вступила в дію прокламація Аврама Лінкольна про звільнення рабів.
• 1880 — Видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої Світової Війни.
• 1909 — У Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
• 1919 — Видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.
• 1919 — Утворена Білоруська РСР.
• 1928 — Почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
• 1932 — Відкрився Нижегородський автомобільний завод ім. Молотова (пізніше Горьківський автомобільний завод).
• 1940 — Азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
• 1944 — Берут Болеслав був вибраний засідателем Крайової Ради Народової.
• 1944 — У ніч на 1 січня по всесоюзному радіо вперше прозвучав державний гімн СРСР на музику Олександра Александрова — «Союз нерушимий». «нтернаціонал» залишився партійним гімном Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків).
• 1950 — Згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
• 1959 — Перемога Кубинської революції.
• 1968 — 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»).
• 1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного Інтернету.
• 1992 — Республіка Ірак визнала незалежність України.
• 1995 — Розпочала роботу Світова організація торгівлі.
• 1999 — Введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).
• 2000 — Туркменія перейшла з кирилиці на латинський алфавіт.
• 2001 — Безготівкове євро введено в Греції.
• 2002 — Поява готівкового євро.
• 2007 — У Словенії введено в обіг євро.
• 2008 — На Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
• 2009 — У Словаччині введено в обіг євро.
• 2011 — У Естонії введено в обіг євро.

Народились

Дивись також Категорія:Народились 1 січня

• 1701 — Василь Григорович-Барський, український мандрівник, вчений-орієнталіст, письменник
• 1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса, дядька її покійного чоловіка
• 1823 — Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження († 31 липня 1849 р.)
• 1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
• 1832 — Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання, почесний член Петербурзької Академії наук, професор Петербурзького технологічного інституту, міністр фінансів
• 1842 — Мова Василь Семенович, український письменник, поет, драматург († 1 червня 1891 р.)
• 1848 — Володимир (Священомученик; в миру - Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках
• 1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон
• 1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані († 13 квітня 1933)
• 1863 — П'єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань
• 1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог
• 1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР
• 1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
• 1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік
• 1907 — Леонід Брежнєв, радянський політичний і державний діяч, уродженець Дніпродзержинська Дніпропетровської області
• 1909 — Бандера Степан Андрійович, український політик, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках
• 1912 — Хоменко Василь, український графік
• 1916 — Степан Хвиля, український живописець
• 1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951)
• 1927 — Моріс Бежар, французький хореограф
• 1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України (†2005)
• 1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство)
• 1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України
• 1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор фiлологiчних наук, академiк Академiї наук вищої школи, заслужений журналiст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка
• 1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка — маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»)
• 1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
• 1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України
• 1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами
• 1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач
• 1949 — Борис Тарасюк, український політик і дипломат, міністр закордонних справ України в урядах Валерія Пустовойтенка, Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича
• 1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України
• 1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України
• 1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист
• 1956 — Крістін Лагард, французький політик
• 1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України
• 1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець
• 1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст
• 1969 — Валерій Хорошковський, український підприємець і управлінець, політичний діяч, медіа-магнат
• 1982 — Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі — Кубка «Мастерз». У 2006 році — третя ракетка світу.

Померли

Дивись також Категорія:Померли 1 січня

• 1647 — Петро Могила, святий, політичний, церковний і освітній діяч України, з 1633 року митрополит Київський і Галицький (*1596).
• 1862 — Остроградський Михайло, український математик (*1801).
• 1931 — Мартінус Віллем Беєрінк, нідерландський мікробіолог і ботанік. (*1851).
• 2012 — Киро Глигоров, перший президент Республіки Македонія