Азаров Микола Янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття захищена від незареєстронваих та непідтверджених користувачів.
 Редагування цієї статті незареєстрованими чи непідтвердженими користувачами є забороненим на даний момент.
Дивіться правила захисту сторінок та журнал захисту для детальнішої інформації. Якщо ви не можете редагувати цю статтю і бажаєте внести зміни, то ви можете зробити запит на редагування, обговорити зміни на сторінці обговорення, зробити запит на зняття захисту, ввійти в систему або зареєструватися.
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Азаров.
Микола Азаров
Микола Азаров
Нині на посаді
На посаді з 11 березня 2010
Президент   Віктор Янукович
Попередник Юлія Тимошенко
17-й Перший віце-прем'єр-міністр України, 9-й Міністр фінансів України
Час на посаді:
4 серпня 2006 — 18 грудня 2007
Президент Віктор Ющенко
Попередник Станіслав Сташевський
Віктор Пинзеник
Наступник Олександр Турчинов
Віктор Пинзеник
5-й в.о. Прем'єр-міністра України
Час на посаді:
5 січня 2005 — 24 січня 2005
Президент Леонід Кучма
Віктор Ющенко
Попередник Микола Азаров
Наступник Олександр Турчинов
4-й в.о. Прем'єр-міністра України
Час на посаді:
7 грудня 2004 — 28 грудня 2004
Президент Леонід Кучма
Попередник Василь Дурдинець
Наступник Микола Азаров
14-й Перший віце-прем'єр-міністр України, 7-й Міністр фінансів України
Час на посаді:
26 листопада 2002 — 4 лютого 2005
Президент Леонід Кучма
Віктор Ющенко
Попередник Олег Дубина
Ігор Юшко
Наступник Анатолій Кінах
Віктор Пинзеник
Народився 17 грудня 1947(1947-12-17) (65 років)
Калуга, РРФСР, СРСР
Національність росіянин
Політична партія Партія регіонів
Дружина Людмила Азарова
Особистий підпис Nikolay Azarov signature.svg.jpg
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений економіст України
 Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден Пошани
Орден Дружби

Мико́ла Я́нович Аза́ров, уродж. Пахло́[1] (нар. 17 грудня 1947, Калуга, РРФСР, СРСР) — український політик, прем'єр-міністр України (з 11 березня 2010).

Один з лідерів (з 23 квітня 2010 — Голова) Партії регіонів, перший віце-прем'єр-міністр та міністр фінансів України в першому (2002–2005) та другому (2006–2007) урядах Віктора Януковича. Володіє мовами: російською, розуміє й обмежено говорить українською.

Зміст

Біографія

Народився 17 грудня 1947 року в Калузі, РРФСР, СРСР. Батько — Пахло Яан Робертович (1924), гірничий інженер, естонець за національністю, народився на хуторі Лайузе в Йиґевамаа[2]; мати — Кваснікова Катерина Павлівна (1927). Прізвище Азаров, як стверджує сам Микола Янович, успадковане ним від бабусі — Азарової, у якої він перебував в дитинстві на вихованні. Також, село, де він ріс, називається Азарово[3]. За іншими даними, після шлюбу взяв прізвище дружини Людмили Азарової[4].

Закінчив у 1970 році Московський державний університет за спеціальністю геолог-геофізик. З 1971 до 1976 року — начальник дільниці, головний інженер у тресті «Тулашахтоосушення» комбінату «Тулавугілля». В 1976–1984 роках — завідувач лабораторії, потім відділу Підмосковного науково-дослідного і проектно-конструкторського вугільного інституту. З 1984 до 1995 року — заступник директора та директор Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи.

1994–1998 рр. — народний депутат України другого скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член Президії Верховної Ради України. 1995–1998 рр. — член валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України. 1997 р. — член Вищої економічної Ради Президента України. 1998 р. — член Міжвідомчої комісії із питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників. 1999 р. — член Координаційного комітету по боротьбі із корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.

М. Азаров під час зустрічі з В. Путіним в грудні 2003.

1996 — 2002 рр. — Голова Державної податкової адміністрації України; член Координаційної ради з питань політики фінансового сектору; член Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування, член Ради національної безпеки і оборони України.

У 1993–1994 рр. був виконувачем обов'язків голови Партії праці. З листопада 2000 року — член президії Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України». 5 березня 2001 року очолив Партію регіонів, а через півроку подав у відставку з цієї посади. У квітні 2003 року на 5-му з'їзді Партії регіонів обраний головою політради. 23 квітня 2010 року обраний Головою Партії регіонів України.

Листопад 2002 — 3 лютого 2005 — Перший віце-прем'єр-міністр України, міністр фінансів України. У грудні 2004 — січні 2005 (після відпустки, а згодом відставки Віктора Януковича та перед призначенням Юлії Тимошенко) в. о. Прем'єр-міністра України.

26 березня 2006 обраний до Верховної Ради за списком Партії регіонів. У серпні 2006 його знову призначено на посаду першого віце-прем'єра та міністра фінансів в уряді Віктора Януковича.

6 грудня 2006 Азаров вручив орден «За відродження України» І ступеня депутату Держдуми Росії Костянтину Затуліну, якого перед тим було оголошено персоною нон ґрата в Україні.

Звання та нагороди

Доктор геолого-мінералогічних наук (1986), професор (1991), член-кореспондент Національної академії наук України (1997).

Державний службовець І рангу, радник Податкової служби І рангу, почесний працівник податкової служби.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004)[5]. Заслужений економіст України (1997)[6].

Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, ордена «За заслуги» I, ІІ (1999)[7] і ІІІ (1996)[8] ступенів.

Кавалер ордена Пошани (Росія, 17 грудня 2012 року)[9], ордена Дружби (Росія, 6 грудня 2007 року)[10].

Кавалер Ордену Святого Рівноапостольного князя Володимира.

Великий командор ордена православних хрестоносців святого храму гробу Господня з врученням золотого хреста, корони, вінка і зірки (15 березня 2011)[11].

Відзнака Предстоятеля Української Православної Церкви (Московського патріархату) (№ 002) — вручена 4 січня 2013 року.[12]

Наукові праці

Автор і співавтор понад 112 наукових праць, співавтор книг: «Геологические модели золоторудных месторождений Украинского щита и Донбасса», «Все про податки».

Політична діяльність

Україна Народний депутат України
2-го скликання
Партія праці 11 травня 1994 — 12 травня 1998
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 — 12 вересня 2006
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 — 11 березня 2010

Микола Азаров, як повідомлялося у пресі, є одним з авторів економічної політики обох урядів В. Ф. Януковича[13][14][15]. За його власними словами, він є автором 14 бюджетів за роки незалежності України (пряма мова з ВР, грудень 2006 року)[16][17][18].

Впродовж головування економічним блоком кабінету міністрів, в Україні спостерігався значний, за оцінками експертів МВФ, зріст ВВП (112,1% в 2004 р.)[19][20]. Однак, за свідченням деяких експертів, такий значний приріст ВВП обумовлювався, зокрема, стабільним зростанням експортно-орієнтованих, сировинних галузей промисловості. В той же час, за даними Державного комітету статистики України, найбільше зростання спостерігалося в машинобудівній галузі, будівництві[21]; відзначалося швидке зростання залишків вкладів в банківський системі та двозначне зростанні інвестицій в основний капітал (131,3% 2003 р., 128,0% 2004 р., пор. 101,9% 2005 р.)[22].

Явища, які відбувалися в податковій системі України за часи головування Миколи Азарова, в опозиційній, а потім і в економічній пресі та офіційних урядових сайтах дістали назву «Азаровщина»[23][24]. У пресі та офіційних прес-релізах часто вживається як характеристика економічної та соціальної політики уряду Віктора Януковича в цілому[25][26][27][28].

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обраний за списками Партії регіонів

Особисте життя

Живе на державній дачі в Конча-Заспі[29]

  • Дружина Людмила Миколаївна Азарова (1946 р.н.), викладач..[4][30]
    • Син Олексій Миколайович Азаров (13.07.71)[31]- бізнесмен, за фахом інженер, В 2002–2003 рр.. Олексій Азаров був радником прем'єр-міністра Віктора Януковича[30]
      • Одна внучка. (нар. в 2007 році)[32]
  • Мати Катерина Павлівна Квасникова — живе в Калузі[33].

Захоплення: живопис та книги.

Мова

Миколу Азарова критикують за те, що він не користується українською мовою під час публічних виступів у Верховній Раді, на засіданнях Уряду, та у своїх інтерв'ю[34][35]. Іноді, однак, під час доповідей у Верховній Раді користується російськими і українськими словами одночасно:

« Стаття третя вилучена. Потім, Адаме Івановичу, и уважаемые народные депутаты, мы проголосуем статьи в той нумерации, в какой они сейчас розданы вам в материалах, а потом отредактируем и приведем у відповідність номера этих статей.[36]  »

19 грудня 2006 року з ложі уряду у залі Верховної Ради України, під час обговорення державного бюджету на 2007 рік, у відповідь на репліку опозиціонерів, Микола Янович Азаров, у пориві щирого обурення, сказав народним депутатам:

« Да пошли вы. Для вас это игры, а для меня — вся жизнь.  »

Показовою у відношенні володіння українською мовою була заява про складання депутатських повноважень, заповнена М. Азаровим у вересні 2006, де Микола Янович написав свою посаду, як «віце-прем'ер-міністр» (замість правильного віце-прем'єр-міністр)[37].

17 березня 2010 року віце-прем'єр Володимир Семиноженко заявив про швидкий прогрес у вивченні Миколою Азаровим української мови[38].

2 червня 2010 року у виступі на відкритті засідання Кабміну Азаров сказав: «…в країні сформувался цілий прошарок кровосісів бюджетних коштів»[39].

13 лютого 2012 року на М. Азарова житель м. Лисичанськ Віталій Шведов подав позов до Вищого Адміністративного Суду України з вимогою скасувати постанову Верховної Ради про призначення Миколи Азарова прем'єр-міністром. Причиною позову є невідповідність Азарова вимогам законодавства в частині володіння державною мовою[40].

Азаров і українофобія

В 1992 році Азаров став одним із засновників Громадянського конгресу України[41], який проголосив своєю ідеологією захист інтересів російськомовної меншини[42] і який деякі ЗМІ визначали як «збіговисько українофобів, з якого вийшли багато діячів, які вирішили свої особисті і життєві проблеми на ниві розпалювання ненависті до нашої країни»[43].

Після приходу до влади у 2010 році, уряд Азарова і самого прем'єра активніше пов'язують з українофобією. Так, у липні 2010 Юлія Тимошенко заявила, що «майже весь уряд Януковича є українофобом. Це люди, які апріорі не люблять Україну і всі наші цінності»[44]. 16 грудня 2010 року Львівська міська рада ухвалила заяву, в якій від Президента України вимагається «відставка одіозних членів попереднього складу Кабінету міністрів, що заплямували себе проявами соціальної та національної українофобії (М. Азарова, С. Тігіпка, Д. Табачніка та ін.)»[45].

Під час опитування в серпні 2011 р. інформаційною агенцією УНІАН експертів з українофобії щодо п'ятірки найактивніших українофобів часів Незалежності[46], Леопольд Табурянський, Брати Капранови та Олександр Палій включили до цієї п'ятірки М. Я. Азарова.

Декларація про доходи

Під час призначення Миколи Азарова на посаду прем'єр-міністра України, громадяни отримали можливість ознайомитися з декларацією про доходи Миколи Яновича. Ця декларація повністю відповідала офіційній трудовій біографії Азарова. Тобто в біографії Азарова значиться, що він ніколи не займався бізнесом, жив на одну зарплату. Отож і декларація 2009 року Миколи Яновича відповідна: ні автомобілів, ні дач, ні житлових будинків, ні великих земельних ділянок, ні серйозних рахунків в банку, лише одна квартира[47].

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Азаров Микола Янович
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mykola Azarov

Примітки

  1. ↑ Микола Азаров став прем'єр-міністром, Gazeta.ua (2010-03-12)
  2. ↑ Азаров виявився наполовину естонцем. ТСН, Естонія, 6 жовтня 2011, 16:34
  3. ↑ Николай Азаров. Политическая биография. Ч.1
  4. ↑ а б «Микола Азаров став прем'єр-міністром». Архів оригіналу за 2013-01-21. 
  5. ↑ Указ Президента України № 1458/2004 від 9 грудня 2004 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2004 року»
  6. ↑ Указ Президента України № 1294/97 від 22 листопада 1997 року «Про присвоєння М. Азарову почесного звання „Заслужений економіст України“»
  7. ↑ Указ Президента України № 126/99 від 5 лютого 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  8. ↑ Указ Президента України № 1062/96 від 13 листопада 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  9. ↑ Указ Президента РФ № 1665 от 17 декабря 2012 «О награждении орденом Почета Азарова Н. Я.» // Официальный интернет-портал правовой информации. Государственная система правовой информации(рос.)
  10. ↑ Указ Президента РФ № 1636 от 6 декабря 2007 г. «О награждении орденом Дружбы Азарова Н. Я.»(рос.)
  11. ↑ Азарова посвятили у лицарі // Українська правда, 15 березня 2011
  12. ↑ Митрополит Павел вручил Николаю Азарову высшую награду УПЦ // Святая Успенская Киево-Печерская Лавра, официальный сайт, 04.01.2013 (рос.)
  13. ↑ Уряд скандалів і скандалістів
  14. ↑ Чому приречений уряд Януковича-Азарова?
  15. ↑ Формируется «правительство народного недоверия»?
  16. ↑ Азаровщина в дії: Коаліція «просунула» Держбюджет-2007
  17. ↑ Аналітична довідка щодо проекту держбюджету на 2007 рік, поданого урядом Януковича
  18. ↑ Юрій Єхануров: Янукович будет працювати. Але в уряді можливі заміни
  19. ↑ Основні показники економічного і соціального стану України 2001–2007 роки
  20. ↑ Бело-голубая разруха. Часть 2. Коля-НДС или экономический катехизис от Азарова
  21. ↑ http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=28011575
  22. ↑ http://bank.gov.ua/Macro/index.htm
  23. ↑ Стенограма 36-го засідання Верховної Ради України, 28 листопада 2000 року
  24. ↑ Про основні події, які відбулися на пленарному засіданні Верховної Ради України 19 січня 2005 року
  25. ↑ Азаровщина лютує в бухгалтерії
  26. ↑ «Азаровщина — це повне нехтування законом…»
  27. ↑ Богословська Інна Германівна Заявление в связи с подачей в отставку
  28. ↑ http://ura-inform.com/ru/rubric/2006/12/07/rogovuiv Стенограмма онлайн-конференции Василия Рогового
  29. ↑ Николай Азаров. Политическая биография. Ч.2
  30. ↑ а б Азаров Николай. ДОСЬЕ :: Персональный сайт Сергея Руденко(рос.)
  31. ↑ Семейные тайны Николая Азарова — Аналитика — «ФРАЗА»
  32. ↑ Николай АЗАРОВ: «Отечественная глупость страшнее мирового кризиса» полная версия — Политика | KP.UA
  33. ↑ Скумін, Андрій (2012-01-21). «"Служу Отєчєству": до влади масово залучають людей із російським минулим». Український Тиждень. Процитовано 2013-01-21. 
  34. ↑ Стенограма 27-го засідання Верховної Ради України, 23 жовтня 2003 року
  35. ↑ Стенограма 56-го засідання Верховної Ради України, 15 квітня 1997 року
  36. ↑ Стенограма 42-го засідання Верховної Ради України, 6 грудня 2006 року
  37. ↑ Янукович і його «проффесори». Чергові шедеври безграмотності
  38. ↑ «Українська правда»: «Асабіста» мова Азарова скоро стане взірцем?
  39. ↑ Кровосиси Азарова Відео. 13 сек
  40. ↑ УНІАН: На Азарова подали в суд за незнання державної мови
  41. ↑ Биография Н. Я. Азарова в Лентапедии
  42. ↑ О.Голобуцький, В.Кулик. ПАРТІЙНО-ПОЛІТИЧНИЙ СПЕКТР СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
  43. ↑ Пахло-Мурлан и его компания
  44. ↑ Тимошенко: Майже весь уряд Януковича — українофоби
  45. ↑ Львівська міська рада вимагає звільнити українофобів Азарова, Тігіпка, Табачніка
  46. ↑ найактивніших українофобів часів Незалежності
  47. ↑ http://www.pravda.com.ua/articles/2010/06/22/5159405 «Межигір'я» Азарова

Посилання


Попередник: 14-й Прем'єр-міністр України
11 березня 2010 -		 Наступник:
Тимошенко Юлія Володимирівна -
Попередник: В.о. Прем'єр-міністр України
7 грудня — 28 грудня 2004,
5 січня — 24 січня 2005		 Наступник:
Янукович Віктор Федорович Тимошенко Юлія Володимирівна
Попередник: Голови Державної податкової адміністрації України
1996 — 2002		 Наступник:
' Кравченко Юрій Федорович
Попередник: 7-й Міністри фінансів України
26 листопада 2002 — 3 лютого 2005		 Наступник:

Юшко Ігор Олегович		 Пинзеник Віктор Михайлович
Попередник: 9-й Міністри фінансів України
4 серпня 2006 — 18 грудня 2007		 Наступник:

Пинзеник Віктор Михайлович		 Пинзеник Віктор Михайлович
Прем'єр-міністр України
Микола Азаров
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Перший віце-прем'єр-міністр
Віце-прем'єр-міністри
Міністри
Прем'єр-міністр України
Микола Азаров
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Перший віце-прем'єр-міністр
Віце-прем'єр-міністри
Міністри
Колишні члени Уряду
Перші віце-прем'єр-міністри України
УРСР
Україна
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Олександр Коваленко (1991) • Григорій П'ятаченко (1991-1994) • Петро Германчук (1994-1996) • Валентин Короневський (1996-1997) • Ігор Мітюков (1997-2001) • Ігор Юшко (2001-2002) • Микола Азаров (2002-2005) • Віктор Пинзеник (2005-2006) • Микола Азаров (2006-2007) • Віктор Пинзеник (2007-2009) • Ігор Уманський (2009-2010) (в.о.) • Федір Ярошенко (2010-2012) • Валерій Хорошковський (2012) • Юрій Колобов (2012-)
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Азаров_Микола_Янович&oldid=12624654