Верховна Рада України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Верховна Рада України

Verkhovna Rada Ukrainy.jpg

Тип однопалатний парламент
Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, ВО «Батьківщина»
Депутати 450 народних депутатів
Політичні групи Партія регіонів, ВО «Батьківщина», УДАР, ВО «Свобода», КПУ, Суверенна європейська Україна, Економічний розвиток, Позафракційні
Зала засідань 01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5
Веб-сторінка Верховна Рада України

Верхо́вна Ра́да Украї́ни (ВРУ)  — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони.

Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. Народні депутати України можуть добровільно об'єднуватися у фракції за умови, що до складу кожної з них входить не менш як 15 депутатів.

Історія[ред.ред. код]

Сейми і ради[ред.ред. код]

Докладніше: Козацька рада
Військова рада на Січі.

Традиції українського парламентаризму сягають давньоруського віча — всенародних зборів середньовічної громади чи міста. У 15 столітті, у литовсько-польську добу, на українських землях з'явилася практика проведення зібрань шляхти — сеймів. Сейми мали декілька рівнів — від земського до загальнонаціонального Вального сейму. У 16 столітті, під впливом традицій шляхетського сейму та елементів староруського віча, в Україні оформилася традиція проведення козацьких рад. До початку 17 століття у Війську Запорозькому загальновійськова рада була головним органом влади серед козаків. Поряд з нею існували старшинська рада, в проведенні якої брала лише козацька верхівка, а також чорна рада, до участі якої окрім козаків залучали чернь — простолюдинів. Після розколу Війська Запорозького на городове і низове, загальновійськова рада продовжувала бути головною в останньому. Натомість городові козаки, зазвичай, вирішували основні питання на старшинській або чорній радах. У 18 столітті чорні ради не проводилися. Традиції шляхетського і козацького парламентаризму знайшли своє продовження у дворянських зборах різних рівнів в Російській імперії, а також козацьких радах на Кубані.

Українська Центральна Рада[ред.ред. код]

Будинок Української Центральної Ради.

Першим попередником Верховної Ради України була Центральна Рада Української Народної Республіки, утворена 17 березня 1917 року. Вона розпочала розбудову української державності шляхом видання Універсалів. Найвагомішим став IV Універсал, ухвалений 22 січня 1918 року, який проголосив одним із важливих завдань створення Конституції України. На останньому засіданні Центральної Ради 29 квітня 1918 року було ухвалено проект Конституції Української Народної Республіки — «Статут про державний устрій, права і вольності УНР».

Другим попередником Верховної Ради України можна вважати З'їзд хліборобів-землевласників за участю 8000 делегатів, який відбувся в Києві 29 квітня 1918 і проголосив гетьманом України Павла Скоропадського. Цього ж дня було оголошено «Закони про тимчасовий державний устрій України», що мали слугувати за Конституцію держави до скликання Сойму. Однак Сойм так і не було скликано. За цією тимчасовою Конституцією влада в Україні належала Гетьману, який призначав Отамана Ради Міністрів, а той подавав Гетьману свій Кабінет на затвердження.

Верховна Рада УРСР[ред.ред. код]

Безпосереднім конституційним попередником Верховної Ради України була Верховна Рада Української радянської соціалістичної республіки. Перший український радянський парламент було скликано 1938 року. Він заступив Всеукраїнський центральний виконавчий комітет — найвищий законодавчий орган Радянської України 1917 року, що виступав головним опонентом Української Центральної Ради в українсько-радянській війні 19171921 років.

Верховна Рада УРСР обралася громадянами республіки на основі загального, рівного і прямого права. Проте самі вибори жорстко контролювалися Комуністичною партією України. За всю історію Рада скликалася 11 разів. Кількість депутатів становила 650 осіб, а після 1989 року була скорочена до 450. Термін повноважень був 4 роки. Від 60% до 70% складу парламенту становили комуністи.

Останні вибори до Верховної Ради УРСР в умовах існування Радянського Союзу відбулися 1990 року. Після прийняття Акту проголошення незалежності України перетворилася на Верховну Раду України.

Скликання Верховної Ради України[ред.ред. код]

Керівництво та структура[ред.ред. код]

Голова Верховної Ради[ред.ред. код]

Керівництво Верховною Радою України здійснює Голова Верховної Ради України, який обирається народними депутатами таємним голосуванням. Згідно зі Статтею 88 Конституції України він:

  • веде засідання Верховної Ради України;
  • організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України;
  • підписує акти, прийняті Верховною Радою України;
  • представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;
  • організовує роботу апарату Верховної Ради України;
  • проводить засідання Ради голів фракцій і Ради голів комітетів, на яких обговорюється порядок денний сесії. Остаточно порядок денний роботи сесії затверджується на засіданні Верховної Ради.

Заступники[ред.ред. код]

Голові Верховної Ради України допомагають два його Заступники, які обираються народними депутатами таємним голосуванням за пропозицією Голови.

Роботу Голови Верховної Ради України і його заступників забезпечують відповідні секретаріати.

Структура[ред.ред. код]

Завдання[ред.ред. код]

До повноважень та завдань ВРУ належать:

  1. внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;
  2. призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;
  3. прийняття законів;
  4. затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
  5. визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
  6. затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
  7. призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;
  8. заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
  9. оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
  10. усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 Конституції;
  11. розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
  12. призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
  13. призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;
  14. здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;
  15. затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
  16. прийняття Регламенту Верховної Ради України;
  17. призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;
  18. призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
  19. призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
  20. призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;
  21. призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
  22. призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;
  23. затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;
  24. схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;
  25. встановлення державних символів України;
  26. надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;
  27. призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;
  28. обрання суддів безстроково;
  29. дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  30. утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
  31. призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;
  32. затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
  33. надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
  34. здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;
  35. прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;
  36. призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;
  37. затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності;
  38. затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.

У своїй діяльності Верховна Рада України керується Конституцією України, Законами України, Регламентом Верховної Ради України (який приймається відповідним законом), Законом про вибори народних депутатів, а також міжнародними Актами.

Депутати[ред.ред. код]

Верховна Рада за парканом
Головний зал засідання Верховної Ради

Право стати депутатом[ред.ред. код]

Відповідно до Конституції України та Закону «Про вибори народних депутатів України»[1], депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів:

  • досяг двадцяти одного року;
  • має право голосу;
  • проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Списки депутатів за скликаннями[ред.ред. код]

ВРУ станом на 2014 рік[ред.ред. код]

   Партія регіонів — 120
   ВО Батьківщина — 88
   УДАР — 41
   ВО Свобода — 35
   КПУ — 32
   група Суверенна європейська Україна — 36
   Економічний розвиток — 36
   Позафракційні — 59

Всього — 447 депутатів[2]

Дорадчі органи[ред.ред. код]

З 1998 року на громадських засадах працює Консультативна рада з питань інформатизації при Верховній Раді України

Події довкола ВРУ[ред.ред. код]

18 лютого 2014 в урядовому кварталі відбуваються сутички між міліцією і мітингувальниками. Є поранені. Вибухають світлошумові гранати.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]