Полубенські
Полубенські, Полубінські, Полубинські (пол. Połubeński, Połubiński) — литовсько-білоруський-український княжий магнатський рід, що тривалий час був впливовим за часів Великого князівства Литовського, згодом Речі Посполитої. Належить до гілки Ольгердовичів. Представники цього роду використовували власний варіант гербу Ястшембець.
Історія[ред. | ред. код]
Назва походить від назви маєтку Полубенськ, який знаходився біля Ліда (в подальшому с. Полубнікі); за іншою версією прізвище походить від назви села Полубічі або Полубіца (Polubicze, Polubica) в Берестейському воєводстві. Його надано Андрію-Вігунду, сину Ольгерда Гедиміновича. Перше володіння, вже в XVI ст. перестало бути власністю князів Полубенських, а друге володіння, яке в 1503 році, було подаровано князю Василю Полубенському, цілком могло перш перебувати у власності його предків.
Про перших представників цього роду замало відомостей, зазвичай вони йменувалися князями на Лубні. Першим, відомим історії, князем з цим ім'ям, був князь Андрій Полубенський, який перебуваючи на службі у короля Польщі та великого князя Литовського Казиміра IV, у 1482—1488 роках отримав грошове та майнове жалування (подарунки).
Про брата Андрія — Федора Полубенського, відомо, лише те, що він залишив після себе двох синів, які померли бездітними і одну дочку, сина якої, звали Щасний. Останній в 1533 році претендував на володіння своїх стрийків Івана і Льва Федоровичів Полубенських.
Піднесення роду почалося з князя Василя Полубенського, що першим отримав державну посаду — намісництво Володимирське на Волині. також зумів значно розширити власні володіння. Його син Лев і Іван продовжили справу батька з накопичення майно та посад. Втім ця гілка згасла у 1558 році.
Найбільшої впливу з часом набули нащадки другого брата — Івана Андрійовича Полубенського. Його сина Олександр став старостой вольмарським і каштеляном новогрудським. Його онук Костянтин був воєводою парнавським, а праонук Олександр-Гілярій — маршалком великим литовським і генеральним старостою жемайтським. Інший праонук Івана Полубенського — Дмитро-Самуїл — був воєводою новогрудським.
З кінця XVI ст. Полубинські перейшли у католицтво. Після смерті у 1685 році Криштофа Костянтина Полубенського припинила існування лінія Івана Андрійовича Полубенського. Більшість володінь перейшла до родів Радзивіллів та Сапіг.
За часів Російської імперії рід втратив князівський титул.
Родовід[ред. | ред. код]
- Андрій Ольгердович, князь Полоцький
- Федір Андрійович, князь Полубенський
- Федір Федорович, князь Полубенський
- Андрій Полубенський (пом. до 1499), в шлюбі з представницею роду Боговитиновичів
- Василь Полубенський (бл. 1480—1550), намісник Володимирський
- Іван Полубенський (д/н—1556) — маршалком господарский
- Олександр Полубенський (д/н— до 1608), старостп вольмарський, каштелян новогрудський
- Олександр Полубенський (д/н—1616), староста вількійський (1586), підкоморій лідський (1603)
- Олександр Полубенський (пом. 1618)
- Костянтин Полубенський (пом. 1640), маршалок слонімський (1621—1625), каштелян мстиславський (1625—1633) і воєвода парнавський (1633—1640)
- Олександр-Гілярій Полубенський (1627—1679), великий маршалок литовский
- Домінік Ян Михайло Полубенський (пом. 1683), староста волковиський
- Криштоф Костянтин Полубенський (пом. 1685), староста Волковиський,
- Анна Маріанна Полубенська (пом. 1690), дружина великого канцлера литовського князя Домініка Миколи Радзивілла
- Ізабелла Гелена Полубенська (пом. 1721), дружина воєводи троцького і мстиславського князя Юрія Станіслава Сапіги.
- Габріель Полубенський (пом. до 1650)
- Казимир Полубенський (пом. до 1655)
- Владислав Полубенський
- Самуїл Полубенський
- Іероним-Костянтин Полубенський (д/н—до 1640)
- Констанція Полубенська, черниця
- Катаржина Полубенська, Князя Александра Огінського, каштеляна троцького
- Христина Полубенська, дружина Яна Каменського, подкомория вількомірського
- Евфразіна Полубенська, дружина 1) Болеслава-Александра Халецького, підкоморія речицького; 2) Владислава Гедройца, хорунжого смоленського
- Гальшка-Теодора Полубенська
- Петронелла Полубенськая, черниця.
- Олександр-Гілярій Полубенський (1627—1679), великий маршалок литовский
- Анна Полубенська, дружина судді земського Лідського Самуїла Кунцевича
- Аврелія Полубенська, дружина старости зігвульского Томаша Шклінського
- Клара Полубенська, черниця
- Богдана, дружина Ієроніма Юрійовича Ходкевича, каштеляна віленського
- Олександр Полубенський (д/н—1616), староста вількійський (1586), підкоморій лідський (1603)
- Іван Полубенський (д/н—1600), підстароста слонімський
- Михайло Полубенський (д/н—1651), суддя земський слонімський
- Лев Полубенський (пом. 1633)
- Микола Полубенський (пом. 1640), чашник слонімський
- Дмитро Самуїл Полубенський (пом. 1688), воєвода новогрудський
- Реміан Полубенський (пом. до 1748), підкоморій слонімський
- Леон Казимир Полубенський (пом. 1726)
- Теодор Полубенський (д/н—після 1720)
- Юзеф Полубенський (д/н—після 1727), староста курклянський
- Кшиштоф Полубенський (пом. 1766), староста курклянський
- Леон Полубенський (пом. бл. 1723)
- Дмитро Полубенський (пом. 1730), суддя земський слонімський
- Мартин Полубенський
- Людовік Полубенський
- Віктор Полубенський (пом. бл. 1794), войський слонімський
- Кшиштоф Полубенський (пом. 1766), староста курклянський
- Михайло Полубенський (пом. 1720), суддя земський слонімський
- Петро Полубенський (пом. 1727), єпископ жемайтський
- Антоній Полубенський (д/н—після 1712)
- Мартин Полубенський
- Антоній Полубенський
- Гілярій
- Софія Полубенська
- Флоріанна Полубенська, дружина Анджея Яна Немцовича, стольника вітебського
- Євфрозина Полубенська, черниця бенедиктинського монастиря
- Катаржина Полубенська, черниця бенедиктинського монастиря
- Клара Полубенська, черниця
- Іоанна Полубенська, черниця-бригітка, абатиса
- Анна Полубенська, дружина Станіслава Папроцького
- Анна Полубенська
- Ельжбета, черниця-бригітка
- Констанція Полубенська, дружина Казимира Воловича, судді земського слонімського
- Софія Полубенська
- Гальшка, дружина Єжи Масальського, стольника брацлавського
- Юстина Полубенська
- Цецилія Полубенська
- донька, дружина Тишкевича (ім'я невідоме)
- донька, дружина Зухановського (ім'я невідоме)
- Михайло Полубенський (д/н—1651), суддя земський слонімський
- Михайло Полубенський (д/н— бл. 1560)
- Андрій Полубенський (пом. 1601)
- Дмитро Полубенський
- Олександр Полубенський (д/н—1616)
- Януш Полубенський
- Кшиштоф-Кароль Полубенський
- Олександр Рейнгольд Полубенський (д/н—після 1679), хорунжий смоленський
- Домінік Полубенський, хорунжий смоленський
- Катаржина Полубенська
- Барбара Полубенська
- Юзеф Полубенський (д/н—після 1640), підсудок слонімський
- Казимир Полубенський, писар земський слонімський
- Людовік Полубенський
- Домінік Полубенський
- Костянтин Полубенський
- Владислав Полубенський
- Текля, дружина Бенедикта Ольшевського, гродського писаря пронського
- Теофілія Полубенська
- Феліціан Полубенський
- Мартин Полубенський
- Юзеф Полубенський (пом. 1675)
- Людовіка Полубенська, дружина Олександра Сенявського
- Кшиштоф Полубенський (пом. 1677), суддя земський слонімський
- Ієронім Полубенський
- Мартин Полубенський
- Станіслав-Стефан Полубенський (д/н—після 1794), писар слонімський
- Гелена Полубенська, дружина представника роду Рипінських
- Домініка Полубенка, дружина роду Мануцці
- Францишка Полубенська, дружина представника роду Шумковських
- Бригітта, дружина представника роду Войниловичів
- Ігнацій Полубенський, священник-бернардинець
- Юзеф Полубенський, королівський хорунжий
- Бенедикт Полубенський
- Францишек Полубенський
- Ієронім Полубенський (д/н—після 1799), суддя земський слонімський
- Станіслав-Стефан Полубенський (д/н—після 1794), писар слонімський
- Владислав Полубенський
- Мартин Полубенський
- Ян Полубенський
- Францишек Полубенський
- Казимир Полубенський, підчаший слонімський
- Людовік Полубенський
- Леон Полубенський (д/н—після 1765), скарбник гродненський
- Антоніна Полубенська
- Ян Полубенський
- Юзеф Полубенський (д/н—після 1799), крайчий слонімський
- Єжи Полубенський, архидиякон віленський
- Людовік Полубенський
- Станіслав Полубенський, чернець-домініканець
- Юстина Полубенська, дружина Зенковіча-Перетруського
- Ізабелла Полубенська, дружина Міхала Домініка Дорія-Дерналовича стольника смоленського
- Христина Полубенська, дружина 1) Яна Глинского; 2) Стефана Гоздовського
- Анна Полубенська, дружина 1) Вгімонта; 2) Єжи Глембицького-Юзефовича, пістолья вітебського
- Катаржина Полубенська, дружина представника роду Биковських
- Теодора Полубенська, черниця
- Ієронім Полубенський
- Даніель Полубенський
- Яцек Полубенський
- Марія, дружина Яна Мостовського
- Казимир Полубенський, писар земський слонімський
- Олександр Полубенський (д/н— до 1608), старостп вольмарський, каштелян новогрудський
- Федір Полубенський (пом. після 1580)
- Петро Федорович Полубенський
- Григорій Федорович Полубенський
- Матвій Полубенський (д/н—після 1607)
- Станіслав Полубенський (пом. 1660), підкоморій слонімський
- Кароль Полубенський (д/н—після 1687), войський мстиславський
- Габріель Полубенський (д/н— до 1675), капітам королівського війська
- Юстина Полубенська, дружина Трояна Войниловича
- Софія Полубенська, черниця бернардинського монастиря
- донька, дружина представника роду Скорульських
- Станіслав Полубенський (пом. 1660), підкоморій слонімський
- Юзеф Полубенський
- Федір Федорович Полубенський (пом. до 1500)
- Іван Федорович Полубенський (пом. до 1528)
- Лев Федорович Полубенський (пом. до 1528)
- донька, дружина князя Михайла Вишневецького-Збаразького
- Андрій Полубенський (пом. до 1499), в шлюбі з представницею роду Боговитиновичів
- Федір Федорович, князь Полубенський
- Федір Андрійович, князь Полубенський
Джерела[ред. | ред. код]
- J. Wolff Kniaziowie litewsko-ruscy od końca XIV wieku
- J. Tęgowski Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów Poznań — Wrocław 1999, s. 68
- Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.