Постанова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Постано́ва (Regulation)

1. Заключна частина протоколу засідання зборів, правління, президії та ін.;

2. Правовий акт, що приймається вищими й деякими центральними органами колегіального управління для розв'язання найважливіших і принципових завдань, що стоять перед даними органами, і встановлення стабільних норм, правил поведінки. Постанови видають Кабінети міністрів республік на основі законів у порядку їх виконання. У деяких випадках особливо важливі постанови приймають Верховна Рада, профкоми та ін.

Текст постанови, як правило, складається з двох частин — констатуючої та ухвалюючої. Перша містить вступ, оцінку стану і, при необхідності, підстави для видання або посилання на правовий акт вищестоящого органу. В частині ухвалення наводиться перелік запропонованих заходів, визначаються виконавець (виконавці) та термін виконання.

Проекти постанов нерідко готують багато установ чи відомств. Постанови узгоджують з установами, інтересів яких вони торкаються, і представляють для візування керівникам. Якщо виникають розбіжності, до проекту постанови додається довідка з викладом їх суті. Проект документа разом із супровідним листом і довідками про погодження (і розбіжності, якщо вони є), підписаними керівниками установ, які складають проект, направляють в орган, котрий відповідає за його видання.

Постанови, разом із рішеннями і директивами, є правовими інструментами ЄС. Різниця між ними полягає в тому, що директиви набувають сили лише через імплементацію в національне законодавство, в той час, як постанови й рішення — інструменти прямої дії. Вони набувають сили закону в Європейському Союзі з моменту видання.

3. Постанова суду — вид судового рішення.

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси Інтернет[ред.ред. код]