Потенційний ключ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Потенційний ключ для K для відношення R — це підмножина множини атрибутів R, що характеризується такими двома властивостями:

  1. Властивість унікальності.
Немає двох різних кортежів в R з однаковим значенням K.
  1. Властивість мінімальності (ненадмірності).
Ніяка з підмножин K не володіє властивістю унікальності.

Правильно, що кожне відношення має, щонайменше, один потенційний ключ через те, що не містить двох однакових кортежів; тобто комбінація всіх атрибутів володіє властивістю унікальності і тому можливі два варіанти.

  • Або ця комбінація володіє властивістю мінімальності, тобто є потенційним ключем (єдиним).
  • Або існує як мінімум одна підмножина цієї комбінації, що явно володіє властивістю унікальності, а також мінімальності.

У відношенні може бути декілька потенційних ключів. Один з них може бути вибраний в якості первинного ключа відношення, тоді інші називають альтернативними ключами.

Зазвичай на практиці первинний ключ обирають виходячи з міркувань ефективності.

Потенційні ключі забезбечують основний механізм адресації на рівні кортежів. Тобто, єдиний гарантований спосіб точно вказати який-небудь кортеж - це вказати значення якогось потенційного ключа. В інструкції SQL це, зазвичай, робиться в частині WHERE.

Таким чином потенційні ключі мають таке саме фундаментальне значення для успішної роботи реляційної системи, як адресація основної пам'яті для успішної роботи машини, на якій ця система встановлена.

Див. також [ред.]