Похил тертя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Похил тертя (рос. наклон трения; англ. friction gradient; нім. Reibungsneigung f) – гідравлічний уклон (похил) у випадку рівномірного або плавнозмінного руху (звичайно, безнапірного при відсутності місцевих втрат напору).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]