Протести проти корупції в Молдові (2015—2016)
.jpg)
Протести проти корупції в Молдові 2015 року — масові антиурядові протести в Молдові з вимогами відставки президента, проведення дострокових парламентських виборів, повернення в країну «вкраденого мільярда» та притягнення до відповідальності причетних до крадіжки грошей з банківської системи. Організатором протестів виступає Громадянська платформа «Гідність і правда» («рум. Demnitate și Adevăr, DA»). Протести почались навесні 2015 року після скандалу стосовно «зниклого мільярда»[1].
Передумови[ред. | ред. код]
У лютому 2015 в Молдові виник гучний фінансовий скандал: виявилось, що з рахунків Національного банку Молдови через комерційні банки було виведено близько мільярда доларів, що спричинило різке падіння курсу молдавського лея. За словами колишнього Прем'єр-міністра Молдови Йона Стурза, в грудні 2014 року була здійснена спекулятивна валютна атака на лей в обсязі понад $ 4 млрд. В результаті спекуляцій в банківській системі Молдови виникла діра, для латання якої Національний банк здійснив емісію в розмірі 21 млрд леїв — близько 25% від обсягу ВВП Молдови.
За час, доки йшло слідство, з рахунків Національного банку було виведено ще один мільярд доларів[3]. Причетним до махінацій вважають молдавського мільярдера, чоловіка співачки Жасмін, 28 річного Ілана Шора[4].
Протести[ред. | ред. код]
5 квітня[ред. | ред. код]
5 квітня в Кишиневі пройшов перший мітинг 2015 року проти корупції у владі. В акції протесту взяли участь близько 4 тисяч чоловік. Протестувальники вимагали розслідування заворушень 7 квітня 2009 року, які відбулись після виборів до парламенту, розслідування справи про зниклий мільярд та наступне зубожіння громадян[5].
3 травня[ред. | ред. код]
3 травня в Кишиневі відбувся антиурядовий мітинг протесту, організований громадянської платформою «Гідність і правда». Число учасників, за різними оцінками, становило від 10 до 50 тис. Протестанти вимагали відставки уряду і глав усіх правоохоронних структур, а також притягнення до відповідальності винних у корупції та розкраданні коштів в банківській системи країни[6].
6-13 вересня[ред. | ред. код]
В протестних заходах 6 вересня 2015 у Кишиневі взяло участь, за різними оцінками, від 50 до 100 тисяч[7] людей. Протестанти висунули політичні вимоги та заявили, що надалі протест буде проходити в режимі «нон-стоп». Надвечір на центральній площі Кишинева поряд з будинком Уряду було зведено наметове містечко, протестантам приносять харчі та воду. Порядок в містечку підтримується протестантами та поліцією.
На площі поряд з Генеральною прокуратурою мітингували прихильники партії «Червоний блок», які перед цим пройшли маршем центральними вулицями Кишинева до будівлі прокуратури. Під час пікетування Прокуратури відбулись невеликі сутички мітингувальиків з поліцією, в ході яких було затримано 3-х чоловік[8].
7 вересня кількість встановлених наметів сягнула 100, в наметовому містечку розгорнуто місце харчування.
13 вересня відбулась чергова акція протесту.
27 вересня[ред. | ред. код]
27 вересня центром Кишинева відбулась масова хода трьома колонами (Партії соціалістів та Нашої партії[ru]). Навколо наметового містечка Громадянської платформи поліція встановила кордон. Учасники протестів вимагають дострокових парламентських виборів, відставки президента і проведення всенародних виборів глави держави, зміни керівництва силових структур, повернення вкраденого з банківської системи мільярда євро[9].
24 січня 2016[ред. | ред. код]
Спочатку, 24 січня в центрі Кишинева мали відбутися дві акції протесту, на підтримку і проти уряду Павла Філіпа, проте мітинг на підтримку уряду був скасований. На Площі Великих Національних Зборів до 12:00 зібралося, за різними даними, від 25 000 до 100 000 людей, які вимагали негайного розпуску Парламенту та організації дострокових виборів. Багато хто з протестуючих несли в руках хризантеми як уособлення мирної боротьби з олігархічним режимом.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- 6 вересня 2015 за корупційні дії був арештований мер столиці Румунії, Бухаресту, Сорін Опреску[10].
- 6 вересня в Кишиневі була затримана група російського каналу «LifeNews», причому, пропозиція вислати кореспондентів в Україну була сприйнята на «LifeNews» як погроза[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наталья Морарь о Майдане в Кишиневе: за 3 дня олигархи украли 15% ВВП страны (видео) [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Репортаж Deutsche Welle с акции протеста в Молдове: До победного конца?!. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
- ↑ У Молдавии украли второй миллиард долларов. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ Кто стоит за молдавским «ограблением века»? [Архівовано 10 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Protest impotriva guvernantilor hoti si corupti din R Moldova 05 April 2015 Chisinau // YouTube
- ↑ Акция протеста 3 мая станет репетицией решающего удара — заявление [Архівовано 25 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ У Молдові десятки тисяч людей вийшли на антиурядовий протест. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ У Кишиневі заарештували 3 учасників антиурядового мітингу. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 8 вересня 2015.
- ↑ У Кишиневі розпочалася масова протестна хода. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
- ↑ Примар Бухареста Сорин Опреску задержан за взяточничество. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ Молдавские пограничники угрожали сдать репортеров LifeNews на Украину. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 8 вересня 2015.