Молдова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Республіка Молдова
Republica Moldova

Прапор Молдови Герб Молдови
Прапор Герб
Девіз: Limba noastra-i o comoara
Гімн: Limba noastră  

(Румунська)
Наша мова

Розташування Молдови
Столиця
(та найбільше місто)
Кишинів
47°0′ пн. ш.; 28°55′ сх. д.
Офіційні мови Молдавська1
Державний устрій Парламентська Республіка
 - Президент в. о. Міхай Гімпу
 - Прем'єр-міністр Філат Влад
Незалежність від СРСР  
 - Проголошена 27 серпня 1991 
 - Затверджена 25 грудня 1991 
Площа
 - Загалом 33 843 км² (139-а)
 - Води (%) 1,4
Населення
 - оцінка 2007 р. 4 320 490 (121-а3)
 - перепис 2004 р. 3 383 3322
 - Густота 111/км² (81-а)
ВВП (ПКС) 2008 р., оцінка
 - Повний $10,632 млрд. (140-а)
 - На душу населення $2500 (135th)
ІРЛП  (2008) 0,710 (середній) (111-а)
Валюта Лей (MDL)
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Домен Інтернет .md
Телефонний код +373
1 Молдавська мова вважається іншою назвою румунської (гагаузька та російська є офіційними в Гагаузії)
2 Перепис 2004 (National Bureau of Statistics; без Придністров'я і міста Тігіна)
3 Включаючи Придністров'я (дані ООН)

Молдо́ва або Молдавія (Republica Moldova) — держава у Східній Європі. За формою правління — парламентська республіка. Межує на заході з Румунією, на півночі, сході і півдні — з Україною. Молдова — член ООН, СНД.

Зміст

[ред.] Географія

Мапа країни.
Стефан III Великий — один з найвизначніших керувачів Молдавського князівства

Див. також: Природа Молдови, Геологія Молдови, Гідрогеологія Молдови, Сейсмічність Молдови.

Республіка Молдова розташована на південному сході Європи між 26 і 30 градусами східної довготи і 45 і 48 градусами північної широти. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією.

Площа території — 33 843 кв. км. (136 місце в світі). Найбільша довжина території з півночі на південь — 350 км, а із заходу на схід — 150 км, на півдні відстань між західним і східним кордоном скорочується до 20-50 км.

Рельєф плоскогір'я між ріками Прут і Дністер; північна частина — рівнини і височини Бєльського степу;

[ред.] Історія

Молдова є історичною частиною Румунії. Східна Бессарабія стала частиною СРСР у 1940, західна залишилася в Румунії; захоплена німецько-румунськими військами в 1941; відвойована Червоною армією в 1944. Народний фронт, створений у роки перебудови (1988), виступав за проведення політичних реформ. У 1989 націоналістичні виступи в столиці, вимоги надання молдавській мові статусу державної, етнічні тертя між молдаванами з одного боку і росіянами та українцями з іншого; економічний і політичний суверенітет оголошений у 1990; були проведені вибори в парламент (нелегітимні); Молдавія бойкотувала референдум 1991 про збереження СРСР і оголосила про незалежність у серпні 1991. У 1992 була прийнята в ООН. Безладдя, зв'язані з самопроголошенням Придністровської республіки продовжувалися до 1993. Зберігається напружене положення.

До 1940 більша частина території нинішньої Республіки Молдова входила до складу історичної області Бессарабія, завойованої у 16 ст. турками, а в 1812 увійшла до складу царської Росії. У 1918 М. була включена до складу Румунії. З 1924 по 1940 існувала Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Молдавська АРСР) у складі України. У 1940 Румунія поступилася Бессарабією СРСР. Бессарабія після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР), а остання в травні 1990 — в Республіку Молдова. 27 серпня 1991 Молдавія проголосила свою незалежність.

[ред.] Політичний устрій

Державний прапор — триколор, що складається з розташованих вертикально смуг: блакитної, жовтої, червоної (починаючи від держака). У центрі, на жовтій смузі, розміщений державний герб Республіки Молдова.

Державний герб — перетнутий щит, вгорі — червоне поле, внизу — синє. У центрі щита зображена голова тура, між рогами якого — восьмипроменева зірка, праворуч від голови — п'ятипелюсткова троянда, зліва — півмісяць, звернутий і злегка нахилений ліворуч. Всі елементи на щиті — золотисті (жовті). Щит розміщений на грудях орла, який тримає у дзьобі золотий хрест (орел-хрестоносець), у кігтях: праворуч — зелену оливкову гілку, зліва — золотий скіпетр.

Членство в міжнародних організаціях — ОБСЄ (з 30 січня 1992 року), ООН (з 2 березня 1992 року), МБРР, МВФ, СОТ, ЦЄІ, СНД.

[ред.] Адміністративний поділ

Столиця — Кишинів (717,9 тис. жителів).

Інші найбільші міста — Тирасполь (156,7 тис. жителів), Тігіна (103,6 тис. жителів), Бєльці (127,6 тис. жителів).

Країна поділена на 32 райони, 5 муніципалітетів і 2 автономних утворення.

У Молдові 65 міст і 917 сіл.

[ред.] Економіка

Див. Економіка Молдови

Молдова — аграрно-індустріальна країна. На частку пром-сті припадає бл. 60,0 %. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять бл. 80 %. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. Міжнародне летовище в Кишиневі.

Виробляється: вино, тютюн, консервовані продукти.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,7 млрд. Темп зростання ВВП — (+7,3)%. ВВП на душу населення — $1500. Прямі закордонні інвестиції — $1,7 млрд. (країна сподівається на їх збільшення до 2-2,5 млрд.). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство) — $ 2,9 млрд (г.ч. Росія — 20 %; Румунія — 15 %; Україна — 14 %; Німеччина — 11 %; Італія — 6 %). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція) — $ 2,3 млрд (г.ч. Росія — 40 %; Румунія — 8 %; Німеччина — 7,8 %; Україна — 7,3 %; Італія — 5,5 %).

Див. також: Корисні копалини Молдови, Історія освоєння мінеральних ресурсів Молдови, Гірнича промисловість Молдови, Calea Ferată din Moldova

[ред.] Демографія

Етнічна картина у 2004 році

Населення

  • 1990 — 4,4 млн.
  • 1998 — 4,431 млн.

Етнічні групи: молдавани — 75,8 %, українці — 8,4 %, росіяни — 5,9 %, гагаузи — 4,4 %, румуни — 2,2 %, болгари — 1,9 %.

Державна мова — Румунська, яка функціонує на основі латинської графіки. Держава визнає і охороняє право на збереження, розвиток і функціонування російської та інших мов, які використовуються на території країни.

Віросповідання — православ'я — 93,3 %, іудаїзм.

[ред.] Культура Молдови

Докладніше у статті: Культура Молдови

Культура Молдови — культура Молдавського князівства, пізніше Бессарабії і Запрутської Молдови, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова і невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Молдавська культура нерозривно пов'язана з народами що населяють Молдавію (в першу чергу — з молдавським народом), з молдавською мовою та іншими мовами Молдови, знаходиться у взаємодії з культурами Румунії, України і Росії, а також інших сусідніх з Молдовою країн.

[ред.] Освіта

У Молдові:

  • 35 вузів.
  • 1551 шкіл, гімназій, ліцеїв.
  • 51 коледж.
  • 1295 дитячих садів.
  • 8 оздоровчих структур.
  • 56 дитячих таборів.
  • 116 лікарняних установ.

Випускниками університетів стали:

  • 17,4 тисячі чоловік у 2005 році.
  • 104,4 тисячі осіб з 1998 по 2005 рік.

[ред.] Див. також


Молдова Це незавершена стаття з географії Молдови.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти
Іншими мовами