Протести в Перу (2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.
Протести в Перу (2020)
Протести

Дата: 9 листопада — 17 листопада 2020
Місце:
Перу Перу
Привід: • Відставка Мартіна Віскарра

• Інавгурація Мануеля Меріно

Цілі: • Відставка Мануеля Меріно

• Відновлення на посаді Мартіна Віскарра

Методи: демонстрації, страйки
Результат: Мануель Меріно пішов у відставку 15 листопада 2020 року
Сторони
Уряд Меріно

Партії підтримують Меріно

  • Народна дія
  • Союз за Перу
  • Народна сила
  • Альянс за прогрес
 Перуанська опозиція
  • Нове Перу
  • Пурпурова партія
  • Разом за Перу

Опозиційні протестувальники

Сили
Сотні тисяч[1]
Ключові фігури
Уряд Меріно

Союз за Перу

  • Антауро Умала
  • Едґар Аларкон
 Вероніка Мендоса
Втрати
Постраждало:
  • 11 поліцейських (12 листопада)[1]
 Загинуло:
  • 2 людини (14 листопада)[2]

Постраждало:

  • 16 осіб (12 листопада)[1]
  • 94 людини (14 листопада)[3]

Протести в Перу 2020 року — серія демонстрацій, які спалахнули з 9 листопада 2020 року, після відставки президента Мартіна Віскарри.[4] Наймасштабніші протести в Перу за останні два десятиліття, організовані за допомогою соціальних мереж.[1][5]

Багато перуанців вважають повалення президента Мартіна Віскарри переворотом.[6][7]. Цю точку зору підтримали багато політологів[8] і ЗМІ Перу.[9][10][11][12][13] Протести відбулися у кількох містах, з метою показати обурення населення через відставку минулого президента і скасувати інавгурацію Мануеля Меріно.[14].

Огляд[ред. | ред. код]

Предисторія[ред. | ред. код]

Мартін Віскарра був обраний віце-президентом Перу на виборах 2016 року. У 2018 році він прийняв присягу в якості президента Перу у зв'язку з відставкою Президента Педра Кучинського[15][16]. Після прийняття присяги Мартін Віскарра заявив «з нас вистачить» і поклявся боротися з корупцією на посаді президента.[17]

Опозиція конгресу[ред. | ред. код]

Протягом усього президентського терміну Мартін Віскарра конфліктував з опозицією в особі конгресу Перу[18]. Конгрес Перу продовжував затримувати реформи Мартіна Вісскари, а пізніше був розпущений Мартіном. Президент пояснив, що причиною була загроза демократії Перу.[19][20]

Нові вибори членів конгресу Перу відбулися 26 січня 2020 року[21]. Аналітики Дієго Перейра і Люсіла Барбейто з JPMorgan Chase & Co описали новий конгрес як «ще більш ворожий уряду (Віскарри), ніж попередній»,[22] у той же час Americas Quarterly писали, що чотири основні праві партії Конгресу побоюються антикорупційних заходів Віскарри щодо фінансування передвиборчих компаній, політичної прозорості, участі засуджених в управлінні державою[18].

Оскільки економіка Перу занепала через пандемію COVID-19 в Перу, Віскарра зіткнувся зі зростаючим політичним тиском з боку нещодавно обраного конгресу, більшість якого складали противники Віскарри. На чолі конгресу був Мануель Меріно.[22] 5 липня 2020 року Віскарра запропонував провести референдум про зняття парламентської недоторканності в 2021 році[23]. Конгрес швидко відреагував і тієї ж ночі зібрався, щоб прийняти свій законопроєкт про недоторканність, в якому крім усього іншого говорилося про зняття недоторканності з Президента, членів Конституційного суду і уповноваженого з прав людини[24].

Наслідки[ред. | ред. код]

Жорстка реакція влади Перу була засуджена міжнародними правозахисними організаціями, в тому числі ООН та «Amnesty International».[25][26]

За рішенням конгресу, Мартіна Віскарра було усунено з посади президента, а його місце зайняв Мануель Меріно. Після повідомлень про вбивства учасників протесту, більшість міністрів уряду Меріно подали у відставку, наступного дня сам Меріно пішов у відставку. Він був президентом Перу протягом 5 днів[27]. 16 листопада конгрес Перу обрав президентом Франсіско Саґасті.[28]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Qué hay detrás de las masivas protestas en Perú tras la salida de Vizcarra de la presidencia. BBC Mundo (ісп.). 13 листопада 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
  2. ↑ PERU21, NOTICIAS (15 листопада 2020). Inti Sotelo Camargo | Marcha Nacional: Confirman segundo muerto en manifestación contra Manuel Merino | POLITICA. Peru21 (ісп.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  3. ↑ EN VIVO | Ciudadanos participan este sábado en la segunda Marcha Nacional contra el Gobierno de Manuel Merino | Ántero Flores-Aráoz | Congreso de la República | Vacancia presidencial. RPP (ісп.). 15 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  4. ↑ Vacancia presidencial de Martín Vizcarra: grupos de personas se congregaron en la plaza San Martín tras votación del Congreso (ісп.). Lima: El Comercio. 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  5. ↑ Peru president's ouster sparks wave of youth-led protests. Associated Press. 14 листопада 2020. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  6. ↑ Peru's swears in new leader as political turmoil hits nation. Star Tribune. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  7. ↑ Two killed as huge pro-democracy protests continue in Peru. The Guardian (брит.). 15 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  8. ↑ They threw out the president. Now Peru's anti-corruption drive looks in doubt. Los Angeles Times (амер.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  9. ↑ Golpe de estado editorial. La República (es-PE) . 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  10. ↑ Manuel Merino presentó al Gabinete de Antero Flores-Aráoz en medio de protestas NNAV |TVPE |VIDEO |VIDEOS |PAIS | VIDEOS. El Comercio (ісп.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  11. ↑ Manuel Merino: crean pedido para rechazar vacancia contra Martín Vizcarra y el golpe de Estado. Líbero (ісп.). 11 листопада 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  12. ↑ Trujillo: miles de ciudadanos marchan contra gobierno de Manuel Merino. El Popular (ісп.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  13. ↑ Inconformes consideran toma de protesta de Manuel Merino como golpe de Estado. Noticieros Televisa (es-MX) . 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  14. ↑ Martín Vizcarra: Así fueron las protestas en varias ciudades del país tras vacancia del presidente (ісп.). RPP Noticias. 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  15. ↑ Quigley, John (21 березня 2018). Vizcarra Set to Become Peru's New President Facing Daunting Challenges. Bloomberg. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 22 березня 2018.
  16. ↑ Collyns, Dan (22 березня 2018). Peru president Pedro Pablo Kuczynski resigns amid corruption scandal. The Guardian. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 22 березня 2018.
  17. ↑ Martin Vizcarra Sworn In As Peru's New President. NPR (англ.). 23 березня 2018. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2018.
  18. ↑ а б Burt, Jo-Marie (17 вересня 2020). Vizcarra May Survive. But Peru's Politics Look Fragile. Americas Quarterly (амер.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 17 вересня 2020.
  19. ↑ Peru's president dissolves Congress to push through anti-corruption reforms. The Guardian (брит.). 1 жовтня 2019. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  20. ↑ Briceno, Franklin (27 вересня 2019). Peru leader pushes vote that could let him dissolve congress. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  21. ↑ The difficulty of reforming Peru. The Economist. 30 січня 2020. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  22. ↑ а б Quigley, John (10 вересня 2020). Peru's Congress to Consider Impeaching President Over Tapes. Bloomberg. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  23. ↑ Peru President to call referendum on elimination of parliamentary immunity. Andina (ісп.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  24. ↑ Tegel, Simeon (20 липня 2020). In Peru, Congress' Move Against Immunity Isn't What It Seems. Americas Quarterly (амер.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  25. ↑ ONU Perú manifiesta preocupación sobre eventos ocurridos durante las protestas | Naciones Unidas en Perú. United Nations Peru (ісп.). Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  26. ↑ La CIDH preocupada por el "uso excesivo" de la fuerza policial en las protestas en Perú. EFE (es-US) . Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  27. ↑ EN VIVO | Junta de Portavoces se reúne para evaluar renuncia de Manuel Merino tras las muertes de dos jóvenes en la Marcha Nacional | Ántero Flores-Aráoz | Congreso de la República | Vacancia presidencial. RPP (ісп.). 15 листопада 2020. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  28. ↑ Peru's Congress Selects Centrist Lawmaker To Be New Leader. Associated Press. 16 листопада 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
Сучасні протести
Громадянські
Міжнародні
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_в_Перу_(2020)&oldid=42293207