Пульпа зуба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пульпа (лат. pulpis dentis) — м'яка пухка тканина, що полягає із кліток і волокнистих структур, яка заповнює порожнину зуба (лат. cavitas dentis).

Будова[ред.ред. код]

Пульпа зуба складається з пухкої сполучної тканини з великою кількістю кровоносних і лімфатичних судин, нервів. На периферії пульпи знаходяться кілька шарів одонтобластів, відростки яких проникають у дентинні канальці крізь усю товщу дентину, здійснюючи трофічну функцію. До складу відростків одонтобластів входять нервові закінчення, що забезпечують больові відчуття при механічному, фізичному й хімічному пошкодженні дентину.

Кровообіг і іннервація пульпи здійснюються завдяки зубним артеріолам і венулам, нервовим відгалуженням відповідних артерій і нервів щелеп. Проникаючи в зубну порожнину через апікальний отвір каналу кореня зуба, судинно-нервовий пучок розгалужується на дрібнішу мережу капілярів і нервів.

Функції[ред.ред. код]

Пульпа сприяє стимуляції регенеративних процесів, які проявляються в утворенні замісного дентину при каріозному процесі. Крім того, пульпа є біологічним бар'єром, що перешкоджає проникненню мікроорганізмів з каріозної порожнини через канал кореня за межі зуба в периодонт.

Нервові утвори пульпи здійснюють регуляцію харчування зуба, а також сприйняття зубом різних подразнень, у тому числі й больових. Вузький апікальний отвір, щільність судин і нервових волокон сприяє швидкому збільшенню запального набряку при гострому пульпіті й здавлюванню набряком нервових закінчень, що спричиняє сильний біль.