Пучок Гіса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пучок Гіса (атріовентрикулярний пучок) — елемент провідної системи серця, який відходить від хвоста атріовентрикулярного вузла, прямує до міжшлуночкової перетинки, де розділяється на дві ніжки.[1].

Епонім[ред.ред. код]

Пучок названо на честь німецького кардіолога Вільгельма Гіса, який описав його в 1893 році.[2]

Анатомія[ред.ред. код]

Атріовентрикулярний вузол разом із проксимальною частиною пучка Гіса об'єднують поняттям атріовентрикулярне з'єднання, яке володіє функцією автоматизму й здатне виробляти від 40 до 60 імпульсів на хвилину. Клітини водія ритму в передсердях, атріовентрикулярному вузлі та пучці Гіса називають автоматичним центром другого порядку. Довжина пучка Гіса становить близько 20 мм. Швидкість проведення імпульсу — до 1 м/с.

Пучок Гіса розділяється спочатку на дві ніжки:[3]

* задню (задньонижню) гілку лівої ніжки пучка Гіса
* передню (передньоверхню) гілку лівої ніжки пучка Гіса

Передня і задня гілки лівої ніжки пучка Гіса на незначному проміжку йдуть поруч, а далі прямують до відповідних відділів шлуночків.

Задня гілка лівої ніжки пучка Гіса віддає волокна до задньої та нижнім відділам бокової стінки лівого шлуночка, а також задньому сосочковому м'язу.

Передня гілка лівої ніжки пучка Гіса віддає волокна до передньої стінки та верхніх відділів лівого шлуночка, а також передньому сосочковому м'язу.

Ніжки та гілки пучка Гіса проводять імпульс з швидкістю до 4 м/с. Також їх клітини здатні ґенерувати від 15 до 40 імпульсів на хвилину, таким чином є автоматичним центром третього порядку.

Кровопостачання[ред.ред. код]

Пучок Гіса живиться від правої коронарної артерії, а в 10% випадків — від огинаючої артерії. Права ніжка пучка Гіса та передня гілка лівої ніжки пучка Гіса майже повнісю живляться від передньої міжшлуночкової артерії. Стовбур лівої ніжки пучка Гіса та задня гілка лівої ніжки пучка Гіса мають подвійне живлення від передньої та задньої низхідних артерій.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Орлов В. Н., Руководство по электрокардиографии. — М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2001.-528 с.,илл. ISBN 5-89481-090-8 — ст. 16—19.
  2. W. His, Jr. Die Thätigkeit des embryonalen Herzens und deren Bedeutung für die Lehre von der Herzbewegung beim Erwachsenen. Arbeiten aus der medizinischen Klinik zu Leipzig, Jena, 1893: 14-50.
  3. Настанова з кардіології/ За ред. В. М. Коваленка. — К.: МОРІОН, 2009. — 1368 с. ISBN 978-966-2066-23-4 — ст. 63-64