Пхулан Деві
| Пхулан Деві | |
|---|---|
| гінді फूलन देवी | |
| Народилася |
10 серпня 1963 Уттар-Прадеш, Індія |
| Померла |
25 липня 2001 (37 років) Нью-Делі, Індія ·політичне вбивство |
| Громадянство |
 Індія |
| Місце проживання |
Уттар-Прадеш Bhadohi districtd |
| Діяльність | правозахисниця, політикиня, бандитка |
| Знання мов | гінді[1] |
| Посада | членкиня 11-тої та 13-тої Лок Сабхи |
| Партія | партія Самаджваді |
| Конфесія | буддизм |
| IMDb | ID 1513891 |
Пхулан Деві (гінді फूलन देवी, англ. Phulan Devī, 10 серпня 1963 - 25 липня 2001) — індійська політична діячка, спочатку лідер банди, широко відома в ЗМІ, як «Королева бандитів». Двічі обиралася депутатом індійського парламенту, де захищала інтереси представників нижчих каст та парії. Пхулан була вбита, ймовірно, найманими вбивцями[2]
Пхулан Деві приєдналася до бандитів після того, як була зґвалтована представниками вищої касти зі свого села. У 1981 році за її наказом було вбито 22 мешканця вищих каст села Бехмай, включаючи двох з її ґвалтівників. Злочин набув розголосу по всій Індії, зробивши Деві відомою по всій країні. Деякі вважають, що більшість її злочинів були скоєні з метою домогтися справедливості для жінок, що страждають, особливо з нижчих каст. Пізніше, вона здалася і двічі перемагала на виборах як член партії Самаджваді. Вбивць Деві не знайшли, імовірно її вбивство стало помстою за криваву розправу над жителями Бехмая[3]. 1994 року за мотивами її життя було знято фільм «Королева бандитів».
Раннє життя[ред. | ред. код]
Пхулан Деві народилася у невеликому селі в окрузі Джалаун індійського штату Уттар-Прадеш[4]. Вона була четвертою дитиною в сім'ї належала до касти маллах (човнярів)[5]. Батько Пхулан володів ділянкою землі площею 1 акр (0,4 гектара), де росло дерево Нім, і сподівався, що завдяки цьому зможе видати доньку заміж, накопичивши грошей для сплати приданого[6]. Коли Пхулан було одинадцять років, померли її бабуся та дідусь, головою сім'ї став дядько Біхарі. Він шляхом обману заволодів спадщиною, залишивши сім'ю дівчинки у злиднях. Після смерті дядька його син Маядин оголосив себе главою сім'ї. Скориставшись відсутністю батька Пхулан, він зрубав дерево Нім і продав, залишивши собі гроші[8]. Хоча її батько зважився лише на м'який протест, Пхулан не збиралася відступати перед двоюрідним братом. Вона насміхалася з нього і публічно назвала злодієм. Разом зі старшою сестрою вона влаштувала страйк. Навіть після того, як Пхулан вдарили цеглою, вона не здалася. У спробі позбутися її, родичі домовилися видати одинадцятирічну дівчинку заміж за людину на ім'я Лал Путті, якому було за 30 і жив за кілька сотень кілометрів. Пізніше Пхулан стверджувала в автобіографії, що у нього був «дуже поганий характер».
Чоловік Пхулан погано поводився з юною дружиною і ґвалтував її. Вона кілька разів тікала додому, але щоразу дівчинку повертали чоловікові для суворого покарання. Зрештою Путті Лал вигнав дружину і вона повернулася до будинку свого батька, ставши в рідному селі ізгоєм. Незважаючи на все це Пхулан, як і раніше, не хотіла змиритися і продовжувала звинувачувати Маядіна у крадіжці. Вона навіть звернулася до суду, але програла справу[7].
У 1979 році Маядін звинуватив Пхулан у крадіжці і добився її арешту поліцією на три дні. У в'язниці дівчину побили та зґвалтували. Вийшовши на волю вона надалі уникала рідного села, відчуваючи біль від своєї безпорадності.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Phoolan Devi: Champion of the poor (en-GB) . 25 липня 2001. Процитовано 9 травня 2023.
- ↑ The queen is dead (англ.). The Guardian. 26 липня 2001. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ Henry Scholberg (1994). Hindi Movie, A Novel. South Asia Books. с. 24. ISBN 978-81-7223-097-5.
- ↑ Phoolan Devi, India's Bandit Queen (англ.). GoodBye!. Архів оригіналу за 28 жовтня 2005. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ Jan Stradling (2011). 12: Phoolan Devi - 'Bandit Queen', freedom fighter, politician. Good Girls Don’t Make History. Pier. ISBN 978-1-74266-623-5.
- ↑ John Arquilla (2011). Insurgents, Raiders, and Bandits. с. 245—251. ISBN 9781566638326.
|
|
Це незавершена стаття про політичну діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |