Придане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжособові стосунки
Типи стосунків

Агамія · Шлюбний союз · Броманс · Вдівство · Цивільне партнерство · Дружба · Жінка (дружина) · Значимий інший · Казуальні · Конкубінат · Куртизанка · Коханець (коханка) · Моногамія · Чоловік (чоловік) · Гомосексуалізм · Педерастія · Поліаморія · Полівірність · Полігамія · Спорідненість · Романтичні · Сім'я · Сексуальний партнер · Співжиття

Події

Укладання шлюбу · Розлучення · Статевий акт · Подружня зрада · Залицяння

Почуття та емоції

Близький зв'язок · Потяг · Комперсія · Закоханість · Кохання (ерос, філія, сторге, агапе· Прив'язанність · Ревнощі · Платонічне кохання · Романтичне кохання · Пристрасть · Захоплення

Вчинки

Калим (Придане· Гіпергамія · Подружня зрада · Сексуальна поведінка · Викрадення нареченої

Насилля у відносинах

У сім'ї · Над дорослими · Над дітьми · Підліткове насилля

При́да́не (також по́саг) — майновий та/або грошовий внесок родини нареченої в нову сім'ю. Придане становило частину сімейного майна, яке виділялося доньці, коли вона виходила заміж.

Придане в Україні[ред.ред. код]

Традиційно в Україні дівчина, що одержала від батьків придане, за законом вже не могла претендувати на спадщину. Це правило однак, не було універсальним, за бажанням батьків майно могло бути розділене між усіма дітьми, або в пропорціях, окремо визначених батьками.

За звичаями того часу придане, яке приносила жінка в сім'ю і яке передавав тесть зятеві у день весілля, розглядалося як матеріальна підстава для створення нової сім'ї. Поки існував шлюб, ним спільно користувалося подружжя. Як тільки шлюб переставав існувати — внаслідок смерті чоловіка або через розлучення — придане повністю підлягало поверненню жінці, яке пізніше успадковували її діти або вона заповідала тому, кому хотіла. На випадок смерті жінки, що не мала дітей, її придане поверталося у її рід і розподілялося між братами, якщо вони були.

У сім'ї батька жінці належало її придане, яким, окрім неї ніхто не міг розпоряжатися. По можливості, до приданого нареченої включався земельний наділ — «материзна». Материзна не входила в загальнородинне майно, не ділилося між іншими членами сім'ї і передавалася у спадщину по жіночій лінії.

По смерті батька, незаміжні доньки одержували придане різними речами і грошима на суму, що становила вартість чверті батьківського майна. Коли в сім'ї не було синів, дочки одержували в спадок і чоловічу частину майна. Після смерті батька обов'язок давати за дочками придане покладався на братів, причому придане, яке призначалося братами під час змовин, за вартістю повинно було дорівнювати приданому, яке одержали сестри, що вийшли заміж ще за життя батька.

В придане сільської дівчини звичайно входили особливі речі, постіль, одяг, посуд, предмети домашнього господарства. Це майно перераховувалося у «виправі» — документі, реєстрі усього, що батьки давали за донькою. Відповідно до заможності батьків, у придане дочці давали також худобу, гроші («готовизну») та земельний наділ. У сім'ях міщан, багатих козаків, шляхти та магнатів у перелік виправи входили й прикраси з золота та срібла, разки з перлами, «клейноти» (перстені з коштовним камінням), срібний, мідний та олов'яний посуд, дорогий одяг, білизна, хутра, кінні екіпажі, худоба і т. д., а також «челядь невольна». Придане давалося і грошима — т. зв. «посаг», або «готовизна». Розмір і цінність посагу залежало від майнового становища батьків нареченої.

Придане в інших країнах[ред.ред. код]

Придане має свої коріння ще в Стародавній Греції і Римі. В середньовічній Європі придане розглядалося як виплата спадщини батька жінці під час шлюбу. Дочки, які не отримали придане, мали право на спадщину по смерті батьків. В разі, якщо жінка помирала без дітей, придане мало повертатися в родину батьків. Неможливість забезпечити придане було причиною відміни шлюбу. Наприклад, в творчості Шекспіра тема приданого фігурує в таких п'єсах, як Король Лір, Ромео і Джульєта. Деякі фольклористи вбачають у поганому відношенні мачухи до Попелюшки небажання надати їй придане. В деяких країнах виплата приданого біднім родинам вважалося благодійністью. За віруваннями, Святий Миколай на Різдво мав приносити бідним дівчинам гроші на придане.

В деяких країнах Азії звичаї стосовно приданого набагато суворіші. Навіть зараз, в деяких країнах, за дочкою повинно бути сплачене велике придане. В разі суперечок між чоловіком і батьками жінки щодо розміру приданого, іноді як помсту, жінок вбивають або калічать. В Індії, щоб зняти напругу в суспільстві і насилля проти жінок, існує ціла низка законів, які забороняють виплату приданого. В сільских районах, попри заборони, придане все ще існує. Також в деяких країнах, побоювання виплати великого приданого призводить до плановання статі новонароджених, коли плід дівочої статі абортується, або новонароджені дівчата вбиваються.

Джерела[ред.ред. код]