Придане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжособові стосунки
Типи стосунків

Агамія · Шлюбний союз · Броманс · Вдівство · Цивільне партнерство · Дружба · Жінка (дружина) · Значимий інший · Казуальні · Конкубінат · Куртизанка · Коханець (коханка) · Моногамія · Чоловік (чоловік) · Гомосексуалізм · Педерастія · Поліаморія · Полівірність · Полігамія · Спорідненість · Романтичні · Сім'я · Сексуальний партнер · Співжиття

Події

Залицяння · Статевий акт · Укладання шлюбу · Подружня зрада · Розлучення

Почуття та емоції

Близький зв'язок · Потяг · Комперсія · Закоханість · Кохання (ерос, філія, сторге, агапе· Платонічне кохання · Романтичне кохання · Пристрасть · Захоплення · Ревнощі · Прив'язанність

Вчинки

Калим (Придане· Гіпергамія · Подружня зрада · Сексуальна поведінка · Викрадення нареченої

Насилля у відносинах

У сім'ї · Над дорослими · Над дітьми · Підліткове насилля

При́да́не, по́саг або ві́но — майновий та/або грошовий внесок родини нареченої в нову сім'ю. Посаг становив частину сімейного майна, що надавалося доньці, коли вона одружувалася.

Придане в Україні[ред.ред. код]

Традиційно в Україні дівчина, що одержала від батьків придане, за законом вже не могла претендувати на спадщину. Це правило однак, не було універсальним, за бажанням батьків майно могло бути розділено між усіма дітьми, або в пропорціях, окремо визначених батьками.

За звичаями того часу віно, яке приносила жінка в сім'ю та яке передавав тесть зятеві у день весілля, розглядалося як матеріальна підстава для створення нової сім'ї. Поки існував шлюб, ним спільно користувалося подружжя. Як тільки шлюб переставав існувати — внаслідок смерті чоловіка або через розлучення — придане повністю підлягало поверненню жінці, яке пізніше успадковували її діти або вона заповідала тому, кому хотіла. На випадок смерті жінки, що не мала дітей, її посаг повертався в її рід і розподілявся між братами, якщо вони були.

У сім'ї батька жінці належало її придане, яким, окрім неї ніхто не міг розпоряджатися. По можливості, до посагу нареченої включався земельний наділ — «материзна». Материзна не входила в спільне родинне майно, не ділилася між іншими членами сім'ї та передавалася у спадщину по жіночій лінії.

По смерті батька, незаміжні доньки випосажувалися різними речами та грошима на суму, що становила вартість чверті батьківського майна. Коли в сім'ї не було синів, дочки одержували в спадок і чоловічу частину майна. Після смерті батька обов'язок вінувати дочок покладався на братів та посаг, наданий братами під час змовин, за вартістю мав дорівнювати посагові, яке одержали сестри, що вийшли заміж ще за життя батька.

До посагу сільської дівчини зазвичай входили особливі речі, постіль, одяг, посуд, предмети домашнього господарства. Це майно перераховувалося у «виправі» — документі, реєстрі всього, що батьки давали за донькою. Відповідно до заможності батьків, у придане дочці давали також худобу, гроші («готовизну») та земельний наділ. У сім'ях міщан, багатих козаків, шляхти та магнатів у перелік виправи входили й прикраси з золота та срібла, разки з перлами, «клейноти» (перстені з коштовним камінням), срібний, мідний та олов'яний посуд, дорогий одяг, білизна, хутра, кінні екіпажі, худоба і т. д., а також «челядь невольна». Обвіновували й грошима — т. зв. «посаг», або «готовизна». Розмір і цінність посагу залежало від майнового становища батьків нареченої.

Придане в інших країнах[ред.ред. код]

Придане має свої коріння ще в Стародавній Греції та Римі. У середньовічній Європі придане розглядалося як виплата спадщини батька жінці під час шлюбу. Дочки, які не отримали посагу, мали право на спадщину по смерті батьків. У разі, якщо жінка помирала без дітей, придане мало повертатися в родину батьків. Неможливість випосажити доньку було причиною скасувати шлюб. Наприклад, у творчості Шекспіра тема приданого фігурує в таких п'єсах, як Король Лір, Ромео і Джульєта. Деякі фольклористи вбачають у поганому відношенні мачухи до Попелюшки небажання надавати їй посаг. У декотрих краях виплата посагу біднім родинам вважалася благодійністью. За віруваннями, Святий Миколай на Різдво мав приносити бідним дівчинам гроші на придане.

У деяких країнах Азії звичаї стосовно віна набагато суворіші. Навіть тепер, у деяких країнах, за дочкою повинно бути сплачено великий посаг. У разі суперечок між чоловіком і батьками жінки щодо розміру приданого, іноді як помсту, жінок вбивають або калічать. В Індії, щоб зняти напругу в суспільстві та насилля проти жінок, існує ціла низка законів, які забороняють вінування. У сільских районах, попри заборони, посаг досі існує. Також подекуди, побоювання виплати великого приданого призводить до плановання статі немовляти — позбуваються плоду дівочої статі, або новонароджені дівчата вбиваються.

Джерела[ред.ред. код]