Півники флорентійські
| Півники флорентійські | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Півникові (Iridaceae) |
| Рід: | Півники (Iris) |
| Підрід: | Iris subg. Iris |
| Вид: | I. florentina
|
| Біноміальна назва | |
| Iris florentina | |
Півники флорентійські (лат. Iris florentina) — білоквітковий варіант Iris germanica, який зараз класифікується як Iris germanica nothovar. флорентіна. Його культивують як декоративну рослину в помірних регіонах майже по всьому світу. Iris florentina — це кореневищний багаторічник з південної Європи, переважно Італії (включаючи місто Флоренція) та Франції. У нього товсте кореневище з ароматом фіалки, схожі на меч зелені або сіро-зелені напіввічнозелені листя, високе розгалужене стебло та безліч квітів, білого кольору або розмитих відтінків блакитного, ніжно-блакитного або лавандового кольору весною чи влітку, і біло-жовта борода. Також його вирощують для отримання кореня ірису, запашної речовини, що використовується в парфумерії, милі, засобі для чищення зубів та пральному порошку для одягу. У лікарських цілях його застосовували як відхаркувальний та протизастійний засіб. Виготовляється з кореневищ Iris florentina, Iris germanica та Iris pallida.
Посилання[ред. | ред. код]
- Півники флорентійські // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 342. — ISBN 5-88500-055-7.
|