Однодольні
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Однодольні | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пшениця, економічно важливий монокот
|
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Однодольні, Монодікоти (Monodicots) або Ліліопсиди (Liliopsida) — клас квіткових рослин, який домінує на багатьох частинах планети. За виробляємою біомасою Однодольні складають значну більшість рослин у сільському господарстві. Клас має між 50 000 і 60 000 видів.
Найбільша родина в цьому класі (і усіх Покритонасінних) — Зозулинцеві або Орхідні (Orchidaceae), з близько 20 000 видів. Вони мають дуже складні і красиві квітки, пристосовані для запилення певними видами комах.
Найбільш економічно важлива родина класу (і усіх Покритонасінних) — Тонконогоцвіті або Трави (Poales або Gramineae). Вона включає всі зернові культури (рис, пшениця, кукурудза тощо), трави пасовищ і бамбук. Ця родина еволюціонувала в іншому напрямі, ставши спеціалізованою для запилення вітром. Тонконогоцвіті формують набагато менші за розміром квітки, які зібрані в високих видимих плюмажах (суцвіття).
Також заслуговує уваги економічно важлива родина Арекові (Arecales) або Пальми (Palmae).
[ред.] Назва та морфологія
Назва однодольних рослин походить від традиційної ботанічної назви групи Monocotyledones, котра вказує на те, що більшість членів цієї групи мають одну сім'ядолю (ембріональний лист) в насінині. Ця ознака відрізняє їх від решти насінних рослин, традиційно відомих як дводольні (Dicotyledones), які звичайно мають дві сім'ядолі в насінині. З діагностичної точки зору число сім'ядоль не є ні зручною ознакою (оскільки вони присутні тільки протягом дуже короткого періоду в житті рослини), ні повністю надійною.
Проте, однодольні — чітко визначена група. Однією з самих помітних рис є потрійна квітка однодольних, з трьома частинами квітки або в числом цих частин кратним трьом. Наприклад, квітка однодольної рослини звичайно має три, шість, або дев'ять пелюсток. Багато однодольних також мають пагони з паралельними судинами.
Інші відмінності наведені нижче. Відмітьте, що вони не універсальні, існує багато виключень. Вказані відмінності більш вірні для Однодольних (Monodicots) і Еудікотів (Eudicots), як вони визначені в системі APG II:
Квітки: У однодольних квітки — тримерні (число частин квітки кратно трьом), тоді як в дводольних квітки — тетрамерні або пентамерні (число частин квітки кратно чотарем або п'яти). Усі корені одніеї рослини утворюють кореневу систему. Пилок: У однодольних пилкове зерно має одну борозну або пору, тоді як у дводольних воно має три.
Насіння: У однодольних ембріон має одну сім'ядолю, тоді як ембріон дводольних має два.
Стебло: У однодольних судинні в'язки в стеблі розсипані, в дводольних зібрані в кільця.
Коріння: У однодольних коренева система мичкувата, в дводольних який вона розвивають від одного головного кореня.
Листя: У однодольних головні листові судини паралельні, тоді як в дводольних вони сітчасті.
Проте, ці відмінності не жорсткі: деякі однодольні мають характеристики, типовіші для дводольних, і навпаки. Так виникає тому, що «дводольні» — парафілетична група щодо однодольних, і деякі дводольні можуть бути ближче пов'язаними з однодольними, ніж з іншими дводольними. Зокрема, декілька ранніх гілок філогенетичного дерева дводольних поділяють характеристики однодольних, що свідчить, що ці характеристики не визначають тільки однодольні рослини. Коли однодольні порівнюють з еудікотами, відмінності конкретніші.
[ред.] Класифікація
Однодольні формують монофілетичну групу, що виникла досить рано в історії квіткових рослин, тобто біля 200 млн. років тому. Найраніші скам'янілості однодольних відносяться до раннього Крейдяного періоду (120 млн. років тому).
Таксономісти мають значну широту в позначенні цієї групи, оскільки однодольні — група рангом вище родини. Глава 16 ICBN дозволяє або описову назву, або назву, сформовану від назви однієї з включених родин.
Історично, однодольні рослини були названі:
- Monocotyledoneae в системах де Кандолля і Енглера.
- Monocotyledones в системі Бентама і Гукера та системі Веттштайна
- клас Liliopsida в системах Кронквіста і Тахтаджяна.
- підклас Liliidae в системі і системі Далгрена і системі Торна
- клад Monodicots в системах APG і APG II.
Українською мовою вони відомі як Однодольні, Односім'ядольні, Ліліопсіди, Монодікоти.
Кожна з систем, згаданих вище, використання свою власну внутрішню таксономію групи. Однодольні рослини знамениті як група, яка надзвичайно стійка в своїх зовнішніх межах, але надзвичайно нестійка у внутрішній таксономії (історично ніякі дві авторитетні системи не погодилися щодо відносин видів у групі).
 |
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
