Піта гранатова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піта гранатова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Пітові (Pittidae)
Рід: Erythropitta
Вид: Піта гранатова
Erythropitta granatina
(Temminck, 1830)
Синоніми
Pitta granatina
Посилання
Вікісховище: Erythropitta granatina
Віківиди: Erythropitta granatina
МСОП: 22735819
NCBI: 397303

Піта гранатова[2] (Erythropitta granatina) — вид горобцеподібних птахів родини пітових (Pittidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в на Малайському півострові, на Калімантані і Суматрі. Природне середовище проживання виду представлене первинним та вторинним тропічним лісом та заболоченими ділянками з густим підліском заввишки до 600 м над рівнем моря.

Чисельність[ред. | ред. код]

Кількість глобальної популяції не була визначена кількісно, ​​але цей вид описується як «рідкісний, але місцями поширений» у Малайзії, «рідкісний» у Таїланді, вимерлий у Сінгапурі, «дефіцитний» на Суматрі та «широко поширений» на Борнео.

Опис[ред. | ред. код]

Дрібний птах, завдовжки до 15 см. Тіло масивне. Крила та хвіст короткі. Голова округла. Дзьоб довгий та міцний. У самця голова чорна, з червоною верхівкою і потилицею обведені вузькою синьою смугою, яка починається від задньої частини ока, та досягає основи потилиці; груди і крила сині, останні з блакитними маховими пір'ями; хвіст блакитний, а живіт і підхвістя — червоні. Самиця має тьмяніше забарвлення, ніж самець. Обидві статі мають чорнуватий дзьоб, тілесні ноги та карі очі.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Трапляється поодинці. Активний вдень. Птах проводить більшу частину дня, рухаючись у гущі підліску в пошуках поживи. Живиться дощовими хробаками та равликами, рідше комахами та іншими дрібними безхребетними. Шлюбний сезон припадає на період з березня по серпень. Партнери співпрацюють у будівництві гнізда (куляста маса гілочок та рослинного матеріалу з внутрішньою інкубаційною камерою, вистеленою листям, розміщеною або на землі, або серед дерев), у інкубації та піклуванні про пташенят. У кладці 2 яйця.

Підвиди[ред. | ред. код]

Розрізняють 2 підвиди:

  • Erythropitta granatina granatina — Малайський півострів, Суматра;
  • Erythropitta granatina coccinea Eyton, 1830, ендемік Борнео.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2017). Erythropitta granatina. Процитовано 20 травня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.