Рагнгільд Шведська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рагнгільд Шведська
Народилася 11 століття
Померла 1117
У лику свята
Медіафайли на Вікісховищі

Рагнгільд Шведська (швед. Ragnhild av Tälje) — католицька свята, шанується в Швеції. Згідно з легендою, вона була королевою Швеції і дружиною короля Інге II Молодшого.

Біографія[ред. | ред. код]

Рагнгільд, за переказами, заснувала церкву в Седертельє, в якій згодом її поховала. Якщо вона дійсно є історичною особою, то вона, ймовірно, жила в кінці XI — початку XII століть, однак перші джерела, що розповідають про її життя, датуються лише XV століттям. Епітафія в церкві, як передбачається, є репродукцією XVII століття, автором якої був шведський антиквар Еліас Пальмск'єльд. У літературних джерелах XV століття Рагнгільд називається королевою і дочкою Гальстена Стенкілсона (незрозуміло, чи йде мова про короля Гальстена Стенкільсона чи про якусь іншу особу). Передбачається, що вона могла бути дружиною Інге Старшого або Інге Молодшого (проте в цьому випадку з генеалогічних і хронологічних міркувань вона не може бути дочкою короля Гальстена Стенкілсона). За словами Свена Лагербрінга, Рагнгільд, ймовірно, була дочкою Гальстена Фолькессона, що узгоджується з тим фактом, що вона також належала до раннього роду Б'єльбу[1]. Настінні фрески із зображенням Рагнгільд XV століття знаходяться в церквах Берьє і Вікста в Уппланді, а також в Ененгере в Гельсінгланді (всі три поселення належать дієцезії Уппсали).

Інтерес до Рагнгільд (як і до деяких інших середньовічних місцевошанованих святих) був відроджений за часів після Реформації і супроводжувався загальним інтересом до давньої історії Швеції. У випадку Рагнгільд, публікація у 1623 році праці «Vitis aquilonia» Йоганнеса Вастовіуса, стала причиною переосмислення людської фігури на гербі міста Седертельє: нині вважається, що на ньому зображена саме Рагнгільд.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. I Drottning Ragnhild och hennes gravskrift i Tälje (Strengnäs Tidnings Tryckeri 1931 s. 8) citerar Henrik Alm Lagerbring (Svea Rikes Historia II s. 70) och nämner även där traditionen i Östergötland.

Посилання[ред. | ред. код]