Раде Пріца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Раде Пріца
Особисті дані
Повне ім'я Раде Станіслав Пріца
Народження 30 червня 1980(1980-06-30) (43 роки)
  Юнгбю, Швеція
Зріст 185 см
Громадянство  Швеція
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Швеція «Гельсінґборг»
Номер 22
Юнацькі клуби
Швеція «Юнгбю»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–1997 Швеція «Юнгбю» 37 (14)
1998–2002 Швеція «Гельсінґборг» 73 (27)
2003–2006 Німеччина «Ганза» 113 (20)
2006–2008 Данія «Ольборг» 48 (28)
2008–2009 Англія «Сандерленд» 6 (1)
2009–2012 Норвегія «Русенборг» 104 (57)
2013–2015 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів) 62 (24)
2015– Швеція «Гельсінґборг» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999–2001 Швеція Швеція U-21 13 (5)
2001–2008 Швеція Швеція 14 (2)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 червня 2015.

Раде Пріца (швед. Rade Prica, нар. 30 червня 1980, Юнгбю) — шведський футболіст, нападник «Гельсінґборга».

Насамперед відомий виступами за «Ганзу» та «Русенборг», а також національну збірну Швеції.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 30 червня 1980 року в місті Юнгбю. Вихованець футбольної школи клубу «Юнгбю». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1995 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 37 матчах чемпіонату.

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Гельсінґборг», до складу якого приєднався 1998 року. Відіграв за команду з Гельсінґборга наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. У складі «Гельсінґборга» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,37 голу за гру першості.

В кінці 2002 року уклав контракт з німецьким клубом «Ганза», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Ганзи», був основним гравцем атакувальної ланки команди. За підсумками сезону 2004/05 «Ганза» вилетіла в другу Бундеслігу, але Пріца залишився в команді ще на один сезон.

2006 року Пріца підписав контракт з данським клубом «Ольборг», де він у сезоні 2006/07 Суперліги Данії став найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 19 голів в 32 матчах, а в наступному допоміг команді виграти чемпіонат Данії.

Згодом, 23 січня 2008 року, Пріца за 2 млн фунтів перейшов у англійський «Сандерленд», проте, у складі «чорних котів» заграти не зміг.

До складу клубу «Русенборг» приєднався 9 березня 2009 року. Наразі встиг відіграти за команду з Тронгейма 104 матчів у національному чемпіонаті. За цей час додав до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Норвегії, а у сезоні 2009 року ще й став найкращим бомбардиром чемпіонату.

У січні 2013 став гравцем ізраїльського «Маккабі» (Тель-Авів), де відразу став одним з лідерів атак команди. У 62-х матчах ізраїльського чемпіонату, відіграних за 2,5 сезони в Ізраїлі, забив 24 м'ячі.

11 серпня 2015 року повернувся на батьківщину, до добре собі знайомого «Гельсінґборга».

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 19992001 років залучався до складу молодіжної збірної Швеції, разом з якою брав участь у домашньому молодіжному чемпіонаті Європи 1999 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 13 офіційних матчах, забив 5 голів.

У лютому 2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швеції в товариській грі проти збірної Таїланду. Проте Пріца не став основним гравцем збірної і за вісім років провів у формі головної команди країни лише 14 матчів, забивши 2 голи.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Русенборг»: 1999
«Русенборг»: 2007-08
«Русенборг»: 2009, 2010
«Русенборг»: 2010
««Маккабі» (Тель-Авів)»: 2012-13, 2013-14, 2014-15
««Маккабі» (Тель-Авів)»: 2014-15
««Маккабі» (Тель-Авів)»: 2014-15

Особисті[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Син Раде, Тім Пріца, теж став професіональним футболістом[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. MFF skriver kontrakt med HIF-ikonens son (швед.). Expressen.se. 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]