Радіообсерваторія університету штату Огайо
| Розташування | Делавер |
|---|---|
| Координати | 40°15′04″ пн. ш. 83°02′57″ зх. д. / 40.251111111138882848° пн. ш. 83.04916666669444680° зх. д. |
| Організація | Університет штату Огайо |
| Стиль телескопа | радіотелескоп |
 | |
Радіообсерваторія Університету штату Огайо (англ. Ohio State University Radio Observatory), також відома як «Велике вухо» (англ. Big Ear) — радіотелескоп у США, який працював на території Перкінської обсерваторії[en] у Весліанському університеті Огайо в Делавері з 1963 по 1998 рік. Телескоп відомий найтривалішим в історії пошуком позаземного життя (1973—1995) і реєстрацією дивного сигналу «Wow!» у 1977 році, а також проведенням Огайського огляду неба (1965—1971). Телескоп був розроблений Джоном Краусом і став першим зразком типу радіотелескопів, відомих під назвою тип Крауса. В 1998 році телескоп розібрали.
Конструкція[ред. | ред. код]
Телескоп був розроблений Джоном Краусом, і подібний тип радіотелескопів пізніше отримав назву типу Крауса. Телескопи типу Крауса є транзитними інструментами, у яких плоске головне дзеркало відбиває радіохвилі в бік сферичного вторинного дзеркала, яке фокусує їх у напрямку рухомої фокальної каретки. Головне дзеркало нахиляється з півночі на південь, щоб вибрати будь-який об'єкт поблизу небесного меридіана, а каретка рухається залізничною колією у напрямку схід-захід, щоб відстежувати об'єкти поблизу транзиту. Крім «Великого вуха», до телескопів типу Крауса належать радіотелескоп Нансе у Франції та південна ділянка кільця РАТАН-600 у Росії.
Головний рефлектор «Великого вуха» був плоским і мав розміри приблизно 103 метри на 33 метри, що давало йому чутливість, еквівалентну круглому радіотелескопу діаметром майже 53 метри[1].
Історія[ред. | ред. код]
Будівництво «Великого вуха» почалося в 1956 році і було завершено в 1961 році. Спостереження почалися в 1963 році.
У 1965—1971 роках «Велике вухо» використовувалося для картографування широкосмугових радіоджерел для Огайського огляду неба, його першої програми пошуку позаземних радіоджерел[2].
З 1973 по 1995 роки «Велике вухо» використовувалося для пошуку позаземних радіосигналів, що зробило його найтривалішим проєктом SETI в історії. У 1977 році телескоп зафіксував незвичайний радіосигнал, який став відомий як сигнал «Wow!». Спостереження виявилося унікальним, бо жодних подібних сигналів пізніше не було виявлено[3]. 1995 року «Велике вухо» було занесено до Книги рекордів Гіннеса в категорії «Найдовший позаземний пошук»:
|
Найтривалішим повномасштабним проєктом SETI (пошук позаземного розуму) є Огайська програма SETI в Університеті штату Огайо в Колумбусі, штат Огайо, яка шукала у Всесвіті позаземні радіосигнали протягом 22 років, починаючи з 1973 року[4]. | 
|
Обсерваторію було розібрано в 1998 році, коли розробники придбали ділянку в університету та використали землю для розширення сусіднього поля для гольфу[2].
Огляди[ред. | ред. код]
- Галактика Андромеди (1963)
- Огайський огляд неба (1965—1971)
- SETI (1973—1995)
Література[ред. | ред. код]
- Kraus, John D. (1995). Big Ear Two: Listening for Other-Worlds (вид. 2). Cygnus-Quasar Books. ISBN 1-882484-12-6.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Big Ear Radio Observatory.
- ↑ а б Kelley, Susan (1998). Last Remains of Big Ear Telescope Removed. Delaware Gazette. Big Ear Radio Observatory.
- ↑ Kawa, Barry (18 вересня 1994). The "Wow!" Signal. The Plain Dealer. Big Ear Radio Observatory.
- ↑ Big Ear Entered in Guinness Book of Records. Big Ear Radio Observatory and North American AstroPhysical Observatory. 2005.
Посилання[ред. | ред. код]
- The Big Ear Memorial Site [Архівовано 2005-02-04 у Wayback Machine.]
- Big Ear Inventor John Kraus Dies
- Video presentation and tour of «Big Ear»: [1], [2], [3]