Рамзі Еймс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рамзі Еймс
Народилася 30 березня 1919(1919-03-30)[1]
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Померла 30 березня 1998(1998-03-30)[1] (79 років)
Санта-Моніка, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
·рак легень
Поховання цвинтар Святого Хреста (Калвер-Сіті)
Країна  США
Діяльність акторка, кіноакторка
Знання мов англійська
Роки активності з 1943
У шлюбі з Дейл Вассерман
IMDb ID 0024738

Рамзі Еймс (уроджена Рамзі Філліпс,[2] 30 березня 1919 — 30 березня 1998) — провідна американська кіноактриса 1940-х років[3], модель, танцівниця[4], пін-ап дівчина і телеведуча. Як танцівниця, вона виступала під псевдонімом Рамзі Д'ель Ріко. З'явилася у фільмі "Привид мумії" (1944), де зіграла принцесу Ананку.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Народилася на Лонг-Айленді,[2] має іспансько-англійське походження.[5] У старших класах школи вона займалася спортом і досягла успіху як плавчиня. Спочатку Еймс була визнана як танцівниця/співачка, перш ніж перейти до спекотнооких кіноролей 1940-х років.

Еймс відвідував Школу танців Уолтера Хіллхауса, що спеціалізується на танцях у латинському стилі. Пізніше вона стала частиною танцювальної команди під назвою Рамзі Д'ель Ріко і з'явилася як модель на показі мод, спонсорованому Eastman Kodak, на Всесвітній виставці в Нью-Йорку в 1939 році. Травма змусила її змінити плани щодо танцювальної кар'єри. Вона зайнялася співом і стала вокалісткою провідного ансамблю румби.[6]

Під час поїздки до Каліфорнії, щоб відвідати свою матір, Рамзі випадково зустрілася в аеропорту з президентом кінокомпанії "Коламбія Пікчерз" Гаррі Коном. Результатом зустрічі стали кінопроби, а потім її дебют у фільмі "Дві сеньйорити з Чикаго" (1943).

Звідти вона перейшла на студію Universal Pictures,[7] де знялася в таких фільмах, як "Викликаючи доктора Смерть" та "Алі-Баба і сорок розбійників".[8] Пізніше вона з'явилася в драмі Monogram Pictures "Нижче терміну" (1946), а також у серіалах "Republic Pictures", включаючи "Чорну вдову" (1947) і "G-Men ніколи не забувають" (1948).

Після завершення кар'єри в 1940-х роках Еймс разом з чоловіком жила в Іспанії, де вела власне телевізійне інтерв'ю-шоу і час від часу знімалася в другорядних ролях у фільмах європейського виробництва.

Вона була одружена з драматургом Дейлом Вассерманом, автором п'єси "Людина з Ла-Манчі"[9], і згодом подружжя жило на віллі під назвою "Ла-Манча" на узбережжі Коста-дель-Соль.

За словами режисера Вільяма Вітні, деякі каскадери студії "Republic Pictures" отримали більше травм, бігаючи по дахах, щоб краще розгледіти Рамзі Еймса, що йде по задньому майданчику, ніж під час виконання небезпечних екшн-сцен у вестернах студії.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Була одружена, а потім розлучилася з Дейлом Вассерманом, музичним письменником, лауреатом премії "Тоні".[9] Померла від раку легенів у 1998 році на 79-му році життя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Find a Grave — 1996.
  2. а б Johnson, Erskine (10 грудня 1943). Hollywood: Pin-Up Queen's Portrait. The Ithica Journal. New York, Ithaca. с. 12. Процитовано 21 січня 2021 — через Newspapers.com.
  3. Ramsay Ames Heads Bond Sllers Here. Eugene Register-Guard. 17 січня 1944. с. 2. Процитовано 20 липня 2009.
  4. Hollywood Sights and Sounds. Prescott Evening Courier. 26 червня 1943. с. 3. Процитовано 20 липня 2009.
  5. Fanning, Win (24 лютого 1956). Actress Ramsay Ames Finds Her Shangri-La in Spain. Pittsburgh Post-Gazette. с. 14. Процитовано 21 січня 2021 — через Newspapers.com.
  6. Ramsay Ames | Biography, Movie Highlights and Photos. AllMovie.
  7. This Is the Story of Ramsay Ames -- Who's No Gentleman. The Des Moines Register. 29 грудня 1943. с. 51. Процитовано 21 січня 2021 — через Newspapers.com.
  8. Ramsay Ames. BFI. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2022.
  9. а б Dale Wasserman: Playwright who adapted 'One Flew Over the Cuckoo's. The Independent. 7 січня 2009.