Рам Прасад Бісміл
| Рам Прасад Бісміл | |
|---|---|
| رام پرساد بسمل | |
 | |
| Народився |
11 червня 1897 Шахджаханпурd, Північно-Західні провінції, Британська Індія, Британська імперія |
| Помер |
19 грудня 1927[1] (30 років) Горакхпур, United Provinces of British Indiad, Британська Індія, Британська імперія ·повішення |
| Країна |
 Британська Індія |
| Місце проживання | Шахджаханпурd |
| Діяльність | поет, революціонер |
| Знання мов | урду, гінді[1] і санскрит |
| Жанр | поезія |
| Конфесія | індуїзм |
Рам Прасад Бісміл (урду رام پرساد بسمل, ⓘ, 11 червня 1897, Шахджаханпур, Північно-Західні провінції, Британська Індія — 19 грудня 1927, Горакхпур, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія) — індійський активіст, поет і письменник мовами хінді і урду. Учасник руху за незалежність Індії від Британської імперії. Був одним з засновників Індійського Соціалістичного Республіканського Союзу[en].
Друкувався під псевдонімами Рам (Ram), Аджат (Agyat) і Бісміл (Bismil), але став відомим лише під останнім псевдонімом.
Біографія[ред. | ред. код]
Рам Прасад Бісміл народився 11 червня 1897 року у Шахджаханпурі у Північно-Західній провінції Британської Індії. Вдома він засвоїв хінді від батька, також вивчав мову урду у мавлаві. В школі він навчався англійською мовою. Його батько був респектабельною і заможною людиною. Великий вплив на становлення його релігійних і патріотичних почуттів здійснило вивчення творів Даянанда Сарасваті.[2]
Був одним із засновників Індійського Соціалістичного Республіканського Союзу.
Організації були потрібні кошти. Було прийнято рішення напасти на потяг, на якому перевозили гроші державної скарбниці. У розробці плану безпосередню участь взяв Рам Прасад Бісміл. 9 серпня 1925 року десятеро молодих чоловіків, серед яких був і Бісміл, озброєні лише чотирма маузерами, зупинили пасажирський потяг між станціями Какорі і Лакнау. У охорони потягу та деяких пасажирів була зброя, однак перестрілки не було. Втім, від випадкового пострілу було вбито одного пасажира. Нападники зламали сейф в вагоні, в якому перевозилися гроші, забрали гроші і втекли. Поліції з часом вдалося заарештувати нападників. За вироком суду четверо з них, в тому числі і Бісміл, були присуджені до смертної кари, інші отримали строки від чотирьох до чотирнадцяти років. Вирок стосовно Рама Прасада Бісміла було виконано у в'язниці міста Горакхпур 19 грудня 1927 року.[3] Коли Бісміла спитали, яким буде його останнє бажання, він відповів: «Я бажаю побачити британське панування викорененим».[2]
Творчість[ред. | ред. код]
Його поеми, присвячені самопожертві і батьківщині, відразу зробили його популярним. Говорять, що коли три відомих індійських активісти Бахагат Сінгх, Сукхдев Тхапар, Шіварам Райгуру (тепер вони символи індійських соціалістів і комуністів) у 1931 році йшли на ешафот, вони читали вірши Бісміла.[2]
Література[ред. | ред. код]
- Ramprasad Bismil. // Lion M. G. Agrawal. Freedom fighters of India. Volume 2. — Dehly, Gyan Publishing House, 2008. P. 216—218. ISBN 81-8205-468-0 (Set) ISBN 81-8205-470-2 (Vol.2) (англ.)
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в K. C. Kanda. Masterpieces of Patriotic Urdu Poetry: Text, Translation, and Transliteration. — Sterling Publishers Pvt. Ltd., 2005. P. 107. ISBN 978 81 207 2893 6 (англ.)
- ↑ Bhawan Singh Rana. Chandra Shekhar Azad (An Immortal Revolutionary of India). — New Dehly, Diamond Pocket Books (P) Ltd., 2004. P. 43 — 48. (англ.) ISBN 81-288-0816-8
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |