Ранник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ранник
Scrophularia nodosa
Scrophularia nodosa
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Ранникові (Scrophulariaceae)
Триба: Scrophularieae
Рід: Ранник (Scrophularia)
L.
Види
  • Scrophularia arguta
  • Scrophularia californica
  • Scrophularia canina
  • Scrophularia macrantha
  • Scrophularia ningpoensis
  • Scrophularia nodosa
  • Scrophularia peregrina
  • Scrophularia vernalis
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39249

Ранник (Scrophularia L.), рід зіллястих або напівчагарникових рослин з супротивними листками з родини ранникових (ранникуватих).

В Україні — 12 видів. Найпоширеніші:

  • Ранник шишкуватий або Ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa L.), довгорічна рослина з м'ясистим бульбистим кореневищем, стебло 40 — 125 см заввишки, медоносна. Росте в лісах і на луках на півночі України, на півдні зрідка.
  • Ранник крилатий (S. alata Gilib.-S. aquatica Ledeb.), багаторічна рослина, стебло до 120 см заввишки. Росте на болотах, луках у ліс. та лісостеп. смугах, у степ. районах і в горах Криму рідко.

Ранники мають велику кількість сапонінів, отруйних для великої рогатої худоби та коней. У народній медицині вживають для лікування ран; у народній ветеринарії лікують хворих свиней.

Заготівля і зберігання[ред.ред. код]

Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Scrophulariae nodo sae) і кореневище (Rhizoma Scro phulanae nodosae). Траву заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см. Кореневища копають восени. Зібрану сировину сушать у затінку на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у щільно закритих банках або бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Рослина неофіцинальна.

Поширення[ред.ред. код]

Ранник вузлуватий росте на всій території України (на півдні рідше) на луках, серед чагарників, у лісах.

Хімічний склад[ред.ред. код]

У траві й кореневищах рослини є алкалоїди, отруйний сапонін, флавоноїд гесперидин, дубильні й смолисті речовини та органічні кислоти (масляна корична яблучна).

Фармакологічні властивості і використання[ред.ред. код]

При призначенні всередину препарати ранника вузлуватого виявляють дермотонічну, протиалерпчну, болетамувальну і протисвербцеву дію. Зважаючи на це, настій кореневищ п’ють при сверблячих висипах на шкірі й запаленні лімфатичних вузлів, а настій трави - при кропивянці. Крім того, настій кореневищ рекомендується при скрофульозі, зобі, новоутвореннях і суглобовому ревматизмі. При зовнішньому застосуванні препарати ранника вузлуватого діють протизапально, тамують біль, заспокоюють свербіння, прискорюють гоєння ран. Настій кореневищ використовують для компресів (2-3 рази на день при фурункулах і свербінні шкіри), примочок (2-3 рази на день при геморої) і полоскання (при ангінах). Свіжу потовчену траву або порошок із сушеної трави використовують для гоєння ран. Припарки з сушеної трави застосовують при абсцесах. У гомеопатії використовують есенцію з свіжої трави.

Література[ред.ред. код]

Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.