Напівчагарник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Півкущ, напівкущ або напівчагарник — життєва форма рослин. Входить до еколого-морфологічної класифікації, розробленої І. Г. Серебряковим (Иван Григорьевич Серебряков).[1]

Напівкущі відрізняються від кущів тим, що їхні стебла дерев'яніють лише у багаторічній нижній частині, від якої щороку відростають однорічні трав'янисті пагони. У нижній здерев'янілій частині розташовані бруньки відновлення. Напівкущі зазвичай не бувають вищими 80 см, хоча зрідка досягають висоти 150—200 см. Формуються вони за принципом кущів, але вік їх не перевищує 2-8 років.[1]

Представлені переважно в місцях з аридним кліматом — пустелях і напівпустелях. Наприклад, до півкущів належать солянка деревовидна (Salsola arbuscula), ефедра хвощевидна (Ephedra equisetina), джузгун (Calligonum caput-medusae),[1] багато видів степових і пустельних полинів, астрагалів та інших. Прикладом дрібних напівчагарників, які зазвичай називаються напівчагарничками, може служити повзуча рослина чебрець.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини.. — Київ: Фітосоціоцентр, 2001. — С. 100. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.

Джерела[ред.ред. код]

Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.