Рахімов Бекташ Рахімович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рахімов Бекташ Рахімович
Народився 23 лютого 1924(1924-02-23)
кишлак Янгиарик, тепер Нарпайського району Самаркандської області, Узбекистан
Помер 5 січня 2009(2009-01-05) (84 роки)
Ташкент, Узбекистан
Громадянство СРСР СРСР, Узбекистан Узбекистан
Національність узбек
Діяльність економіст, політик
Alma mater Ташкентський державний технічний університетd
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Бекташ Рахімович Рахімов (23 лютого 1924(19240223), кишлак Янгиарик, тепер Нарпайського району Самаркандської області, Узбекистан — 5 січня 2009, місто Ташкент, Узбекистан) — радянський державний діяч, 1-й секретар Хорезмського, Андижанського і Самаркандського обкомів КП Узбекистану, заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1986 роках. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 7—10-го скликань. Депутат Олій Мажліса Узбекистану (1995—1999). Герой Соціалістичної Праці (10.12.1973). Кандидат економічних наук (1969).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній селянській родині. Батьки рано померли. Закінчив початкову школу в кишлаку Арабхона і Мірбазарську школу-інтернат для круглих сиріт.

У 1941—1942 роках — вчитель початкової школи в Нарпайському районі Самаркандської області Узбецької РСР.

З лютого 1942 по 1945 рік служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1945 році — курсант Курсів перепідготовки політичного складу в Москві.

У 1945—1947 роках — завідувач початкової школи в Нарпайському районі Самаркандської області. У 1947—1948 роках — інспектор Нарпайського районного відділу народної освіти Самаркандської області.

У 1948—1950 роках — заступник голови виконавчого комітету, голова виконавчого комітету Нарпайської районної ради депутатів трудящих Самаркандської області.

У 1950—1952 роках — слухач Партійної школи при ЦК КП(б) Узбекистану.

У 1952—1960 роках — викладач і секретар партійного комітету Вищої партійної школи при ЦК КП Узбекистану.

У 1953 році екстерном закінчив Ташкентський державний університет.

У 1960—1961 роках — відповідальний організатор ЦК КП Узбекистану.

У 1961 році — 1-й секретар Нарпайського районного комітету КП Узбекистану Самаркандської області. У 1961—1962 роках — 1-й секретар Катта-Курганського районного комітету КП Узбекистану Самаркандської області.

У грудні 1962 — 12 лютого 1968 року — 1-й секретар Хорезмського обласного комітету КП Узбекистану.

22 січня 1968 — 6 грудня 1974 року — 1-й секретар Андижанського обласного комітету КП Узбекистану.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 грудня 1973 року за великі успіхи, досягнуті у Всесоюзному соціалістичному змаганні, і виявлену трудову доблесть у виконанні прийнятих зобов'язань із збільшення виробництва і продажу державі бавовни, зерна та інших продуктів землеробства в 1973 році Рахімову Бекташу Рахімовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

27 листопада 1974 — 23 лютого 1982 року — 1-й секретар Самаркандського обласного комітету КП Узбекистану.

23 лютого 1982 — 29 вересня 1985 року — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР, відповідав за розвиток агропромислового комплексу республіки.

З вересня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Ташкенті.

Був фігурантом так званої «узбецької бавовняної справи». 5 грудня 1988 року заарештований, провів під вартою дев'ять місяців, після чого звільнений і повністю виправданий.

Проживав у Ташкенті. До 2006 року був головою Спілки товариств ветеранів Узбекистану «Нуроній».

Помер 5 січня 2009 року. Похований в Ташкенті.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]