Реакція Бешама
Відновлення за Бешамом (або реакція Бешама ) — хімічна реакція, в ході якої ароматичні нітросполуки перетворюються на відповідні аніліни, з використанням заліза як відновника:
- 4 C6H5NO2 + 9 Fe + 4 H2O → 4 C6H5NH2 + 3 Fe3O4
Довгий час реакція була основним шляхом синтезу аніліну, поки не був запроваджений кращий метод — каталітичне гідрування[1]. Проте цей метод все ще використовується, зокрема, у фарбувальній промисловості та для виробництва пігментів оксиду заліза[2].
Історія реакції[ред. | ред. код]
Реакцію вперше провів 1854 року французький хімік і фармацевт Антуан Бешам[en] для відновлення нітронафталіну і нітробензолу до нафтиламіну і аніліну відповідно[3]. Цей недорогий метод виробництва анілінових барвників дозволив Вільяму Генрі Перкіну започаткувати промисловість синтетичних барвників. Найголовніша перевага цього методу — низька вартість процедури. Основним недоліком є велика кількість стічних вод, які викликають серйозні забруднення навколишнього середовища[4].
Незважаючи на появу нових методів, зокрема каталітичного гідрування, відновлення за Бешамом широко застосовується для ароматичних нітросполук[5][6][7]. Одна з переваг методу полягає в тому, що ароматичні та подвійні зв’язки в процесі синтезу не гідрогенізуються. Однак аліфатичні нітросполуки важче відновити, вони часто залишаються у вигляді гідроксиламіну. У той же час третинні аліфатичні нітросполуки з хорошими виходами перетворюють на аміни за допомогою відновлення Бешама[8].
Відновлення проходить багатоступінчасто. Спочатку нітрогрупа відновлюється до нітрозогрупи, яка піддається гідруванню до гідроксиламіногрупи перед подальшим відновленням до аміну[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ McKetta, John J. (1989). Nitrobenzene and Nitrotoluene. Encyclopedia of Chemical Processing and Design: Volume 31 - Natural Gas Liquids and Natural Gasoline to Offshore Process Piping: High Performance Alloys. CRC Press. с. 166–167. ISBN 978-0-8247-2481-8.
- ↑ Anthony R. Cartolano et al.: Amines by Reduction. In: Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. John Wiley and Sons, New York 2004, 476–498.
- ↑ Béchamp, Antoine (1854). De l'action des protosels de fer sur la nitronaphtaline et la nitrobenzine. nouvelle méthode de formation des bases organiques artificielles de Zinin. Annales de chimie et de physique. 42: 186—196.
- ↑ Wang, Xiaodong; Liang, Minghui; Zhang, Junling; Wang, Yuan (1 лютого 2007). Selective Hydrogenation of Aromatic Chloronitro Compounds. Current Organic Chemistry. Т. 11, № 3. с. 299—314. doi:10.2174/138527207779940856. Процитовано 29 жовтня 2023.
- ↑ Bavin, G. David (1960). 2-Aminofluorene. Org. Synth. 40: 5. doi:10.15227/orgsyn.040.0005.
- ↑ Mendenhall, P. M. G.; Smith, Peter A. S. (1966). 2-Nitrocarbazole. Org. Synth. 46: 85. doi:10.15227/orgsyn.046.0085.
- ↑ Mahood, S. A.; Schaffner, P. V. L. (1931). 2,4-Diaminotoluene. Org. Synth. 11: 32. doi:10.15227/orgsyn.011.0032.
- ↑ M. J. Leonard; A. R. Lingham; J. O. Niere; N. R. C. Jackson; P. G. McKay; H. M. Hϋgel (6 березня 2014). Alternative synthesis of the anti-baldness compound RU58841 (PDF). RSC Advances. 4 (27): 14143—14148. Bibcode:2014RSCAd...414143L. doi:10.1039/c4ra00332b. Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2023. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Wang, Zerong (2010). Béchamp Reduction. Comprehensive Organic Name Reactions and Reagents. doi:10.1002/9780470638859.conrr063. ISBN 9780470638859.
Література[ред. | ред. код]
- Organic Reactions 2, 428 (1944)