Референдум у Швеції 2003
14 вересня 2003 року в Швеції був проведений незобов'язуваний референдум про введення євро.[1] Більшість проголосувала за неприйняття євро, а отже, і Швеція у 2003 році вирішила не приймати євро. Якби вони проголосували за, план полягав у тому, що Швеція прийняла б євро 1 січня 2006 року.
Текст виборчого бюлетеня був «Чи вважаєте ви, що Швеція повинна ввести євро як валюту?» (швед. Anser du att Sverige skall införa euron som valuta?). «Швеція в Європі» була головною організацією, яка проводила кампанії за голосування «так». Кампанію «Ні» очолили дві організації, що представляли ліві («Народний рух ні ЄС») і праві політики відповідно. Політичні партії розділилися. Партія центру, ліва сторона і партія зелених були проти. Помірна коаліційна партія, християнські демократи і народна партія — ліберали були за. Соціал-демократи не зайняли ніякої позиції через внутрішні розбіжності.
Передумови[ред. | ред. код]
Швеція приєдналася до Європейського Союзу у 1995 році, і її договір про приєднання змушував її приєднатися до євро. Однак, однією з вимог щодо членства в єврозоні є дворічне членство в ERM II, і Швеція вирішила не приєднуватися до цього механізму і, як наслідок, пов'язати його обмінний курс до євро ±2,25 %. Хоча існує державна підтримка членства, всі партії зобов'язалися не вступати без референдуму на користь цього.
Результати[ред. | ред. код]
Явка виборців становила 82,6%, а результат склав 55,9% проти 42,0% на користь євро. [1] Більшість виборців у лені Стокгольм проголосували на користь прийняття євро (54,7% "так", 43,2% "ні"). У ленах Сконе і Стокгольмі голоси "так" (49,3%) перевищували кількість голосів "ні" (48,5%), хоча недійсними та порожніми голосами не стали більшістю для будь-якого з цих варіантів. У всіх інших частинах Швеції більшість проголосувала "ні".[2][3] Серед комун, більшість з західного Сконе та в Стокгольмі проголосували "так". Кунгсбака і Гапаранда також проголосували "так". Всі інші муніципалітети проголосували "ні".
| Результати референдуму |
Голоси | Відсотки |
|---|---|---|
| Так | 2,453,899 | 42.0 |
| Ні | 3,265,341 | 55.9 |
| Недійсні голоси | 121,073 | 2.1 |
| Усього | 5,840,313 | 100 |
| Недійсні голоси | 3,475 | |
| Зареєстровані виборці | 7,077,502 | |
| Явка | 5,843,788 | 82.6 |
Джерело: Nationalencyklopedin[4], Шведська виборча комісія[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Folkomröstningar 1922-2003 (Swedish) . Статистичне управління Швеції. 21 грудня 2007. Архів оригіналу за 22 May 2011. Процитовано 26 червня 2019.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Sweden. Euro Referendum 2003. Electoral Geography. Процитовано 26 червня 2019.
- ↑ Riksöversikten (Swedish) . Valmyndigheten. Процитовано 26 червня 2019.
- ↑ Folkomröstning: Tabell: Folkomröstningar i Sverige. Nationalencyklopedin (Swedish) . Процитовано 26 червня 2019.
(необхідна підписка)
- ↑ Nationella folkomröstningar (Swedish) . Шведська виборча комісія. Процитовано 26 червня 2019.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| |||||||||||||||||||
