Риф Поклінгтон
| Риф Поклінгтон | |
|---|---|
 | |
| Географія | |
| 10°48′44″ пд. ш. 155°44′18″ сх. д. / 10.81222° пд. ш. 155.73833° сх. д.Координати: 10°48′44″ пд. ш. 155°44′18″ сх. д. / 10.81222° пд. ш. 155.73833° сх. д.[1] | |
| Акваторія | Соломонове море |
| Архіпелаг | архіпелаг Луїзіада |
| Площа | 0,01 км² |
| Країна | |
 ПНГ | |
| Адм. одиниця | Мілн-Бей |
| Населення |
0 |
  Риф Поклінгтон Риф Поклінгтон (Папуа Нова Гвінея) | |
|
Риф Поклінгтон Риф Поклінгтон (Папуа Нова Гвінея) | |
 | |
Риф Поклінгтон — кораловий риф і переважно затоплений атол на крайньому південному сході Папуа Нової Гвінеї.
Риф розташований у 162,4 км від найближчого острова, Лоа-Болоба, який є крихітним кораловим острівцем в околицях рифу поблизу мису Деліверанс, південно-східної точки острова Россел (Єла) в Архіпелазі Луїзіада, і належить до провінції затоки Мілн округу Самарай-Муруа, район місцевого самоврядування в сільській місцевості Ялеямба.
Риф Поклінгтон розташований на вершині хребта Поклінгтон, який простягається на північний схід від острова Россел. Довжина рифу становться 32 км, ширина — 4 км. Край рифу охоплює глибоку лагуну. Північний край сягає ближче до поверхні, і вздовж нього розташовані декілька надводних скель висотою від 0,9 до 3 метрів. На північно-східному кінці знаходиться невелика піщана коса розміром із футбольне поле (менше одного гектара).
Риф ізольований від інших рифових систем глибокою водою і відносно незайманий.
До того, як Папуа Нова Гвінея отримала суверенітет у 1975 році, було вирішено, що риф Поклінгтон має бути частиною нової держави.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Риф був відкритий і названий капітаном сіднейського китобійного судна «Поклінгтон» у 1825 році[3].
На атолі зазнало трощі кілька суден.[4] Бриг Reindeer (324 т) прямував з Мельбурна до Китаю за вантажем чаю, коли зазнав аварії тут у вересні 1855 року[5]. Серед членів екіпажу на борту був Волтер Пауелл .
У 1862 році Earl of Hardwick (280 т) прямував з Ньюкасла, Новий Південний Уельс, з вантажем вугілля до Гонконгу, коли зазнав аварії 10 червня.[6][7]
Genevieve (1000 т) було відносно новим судном, побудованим у Квебеку в 1870 р. і прямував з Мельбурна до Манілли, коли воно відбулася корабельна троща у вересні 1874 року.[8] Капітан Ларгі з корабля Woodlark, що прямував з Брісбена до Гонконгу, повідомляв, що він помітив судно на березі на південно-західному кінці рифу Поклінгтон. На ньому не було нічого, крім бізан-щогли та бушприта, і вона, очевидно, деякий час була на рифі[9].
HMS <i id="mwOg">Renard</i> під командуванням лейтенанта Г. Е. Річардса обстежив риф у 1880 р. та відзначив відсутність якірної стоянки навколо його периметра.[10]
28 квітня 1962 року панамське судно SS Dona Ourania (8716 т)[11] сіло на мілину біля рифу Поклінгтон.[12]
Японське судно Amigi Maru (280 футів,[13] 2249 т) сіло на мілину під час циклону в травні 1972 року[14]. Його не вдалося врятувати, і його довелося покинути.[15]
У квітні 1974 року радянське судно «Федір Літке» пробуло тиждень на піщаній мілині рифу. Австралійський військово-морський корабель відвідав місце незабаром після цього, і було повідомлено, що там було знайдено прихований електронний пристрій моніторингу.[16]
Незаконні наркотики на 30 млн доларів були заховані в затонулому кораблі на рифі в 1978 році. Коноплі, які зберігалися у водонепроникних мішках, були залишені траулером з Таїланду.[17]
Риболовля[ред. | ред. код]
У жовтні 1979 року тайванське рибальське судно було виявлено під час незаконного вилову риби біля рифу в межах 200-мильної риболовної зони. Капітана оштрафували на 1000 кін, а знаряддя лову судна вилучили.[18]
Спортивна риболовля проводиться біля рифу Поклінгтон.[19]
Морська заповідна зона[ред. | ред. код]
На території рифу пропонується створення природоохоронної території: Морського парку рифу Поклінгтон.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Pocklington Reef Wood, L. J. (2007). MPA Global: A database of the world's marine protected areas. Sea Around Us Project, UNEP-WCMC & WWF. www.mpaglobal.org
- ↑ Papua New Guinea Post-Courier, 18 September 1974, p.2
- ↑ Nicholson, Ian (1981). Gazetteer of Sydney shipping, 1788-1840 (вид. First). Canberra: Roebuck. с. 144. ISBN 0909434182.
- ↑ Catalog of Nautical Charts.
- ↑ Morning Bulletin, 30 May 1903, p.6
- ↑ Loney, Jack (1980). Australian shipwrecks, Vol 2: 1851-1871 (вид. First). Sydney: Reed. с. 133. ISBN 0589501003.
- ↑ Sydney Morning Herald, 28 November 1862, p.4
- ↑ Northern Argus (Rockhampton, Queensland), 22 September 1874, p.2
- ↑ (From the Courier.). Maryborough Chronicle, Wide Bay and Burnett Advertiser. № 1997. Queensland, Australia. 7 June 1877. с. 2. Процитовано 16 October 2022.
- ↑ Pacific Islands pilot, with supplements and Admiralty notices to mariners. London: Admiralty Hydrographic Department. 1885. с. 54.
- ↑ Dona Ourania Wear Built Ships
- ↑ Gerald Forsberg Salvage from the Sea Publisher: Routledge and Kegan Paul, Jan 1, 1977
- ↑ Distress call by ship. Papua New Guinea Post-courier. International, Australia. 30 May 1972. с. 4. Процитовано 16 October 2022.
- ↑ Papua New Guinea Post-Courier, 30 May 1972, p.4
- ↑ Papua New Guinea Post-Courier, 1 June 1972, p.1
- ↑ Canberra Times, 23 April 1975, p.1
- ↑ Canberra Times, 17 June 1978, p.1
- ↑ Papua New Guinea Post-Courier, 23 October 1979, p.3
- ↑ «Giant Pelagics in Pocklington Reef Expedition!», accessed 20 April 2021
Посилання[ред. | ред. код]
- [Архівовано December 23, 2010, у Wayback Machine.]
- Maritime boundaries
- Papua New Guinea Act