Атол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атоли Пінаке та Нукутаваке у Французькій Полінезії.
Фото з сателіту NASA
Коралові атоли.

Ато́л (малай. adol — замкнений) — кораловий острів, який найчастіше має форму розірваного або суцільного кільця, що оточує неглибоку (до 100 м) лагуну.

Виникають атоли навколо островів здебільшого вулканічного походження зі скелетних решток коралів та червоних водоростей і зустрічаються тільки у тропічних та субтропічних відкритих частинах океанів. Кільце атола має вигляд валу, що замикає внутрішню лагуну і зовні круто спадає в бік океану. Вал може бути суцільним, але найчастіше лагуна поєднується з океаном низкою проток. Глибина лагуни не перевищує 100 м. Діаметр атола — від 2—3 до 100 км. Над рівнем води атоли підносяться на 10—15 м. В середині невеликих атолів замість лагун іноді утворюються блюдцеподібні округлі западини.

Великі атоли заселені людьми. Деякі лагуни зручні для стоянки суден.

Одна з гіпотез походження атолів: опускання острова, оточеного бар'єрними рифами, що поступово вкриваються коралами.

Література[ред.ред. код]