Роза Джамалі
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
| Роза Джамалі | ||||
|---|---|---|---|---|
| перс. رزا جمالی | ||||
 | ||||
| Народилася |
19 листопада 1977 (46 років) Тебріз, Іран | |||
| Країна |
 Іран | |||
| Національність | іранка | |||
| Діяльність | поетеса, перекладач, драматург | |||
| Alma mater | Tehran University of Artd | |||
| Мова творів | перська | |||
| Роки активності | 1977 - наші дні | |||
| Жанр | вірші, п'єси | |||
| Magnum opus | збірка віршів «Це Мертве Тіло не є яблуком, це або Огірок, або Груша» | |||
|
| ||||
Роза Джамалі (перс. رزا جمالی, нар. 19 листопада 1977, Тебріз, Іран) ― іранська поетеса, перекладачка, сценаристка, літературна критикиня і драматургиня.
Освіта та кар'єра[ред. | ред. код]
Вивчала драму в Тегеранському університеті мистецтв, згодом здобула ступінь магістра з англійської літератури в Тегеранськиому університеті.
Її дебютна збірка віршів «Це Мертве Тіло не є яблуком, це або Огірок, або Груша» була опублікована в 1997 році й викликала величезний інтерес літературних журналів і появу великої кількості статей і відгуків. Ця книга дала поштовх для розвитку перської поезії в новому руслі. Основна її тема – індивідуальність речей, що оточує нас у сучасному повсякденному житті з усіма його потребами. Того ж року вийшла друга збірка віршів «Обличчя», яку добре сприйняли критики. Ця збірка, з її віршованими поетиками об'єднала різні типи дискурсів і реєстрів — іноді архаїчні, іноді розмовні, письмові, формальні, неформальні, журналістські, наукові. Джамалі пристосувала музику з класичної перської поезії й пронизала її природними каденціями мови, зіставляючи довгі та короткі речення, наповнюючи її гірким і відмінним почуттям гумору.[1] "Приготування кави до злочинної історії" присвячено мізогінії та злочинам проти жінок.
Її найостанніші книги - "Пісочний годинник швидкого сну" і "Заблоковані дороги", які згадувалися для об'єднання сьогоднішньої ситуації з міфами й темами перських містиків.[2]
За словами Уте Маргарет Сайн, перського критика поезії, вона сприйняла нові пейзажі у своєрідних образах і, як каже Британіка, вона експериментувала з новими стилями вираження в перській поезії.[3]
Творчий здобуток[ред. | ред. код]
Поезія[ред. | ред. код]
- Це Мертве тіло не є яблуком, це або огірок, або груша, (перс. این مرده سیب نیست یا خیار است یا گلابی, 1997)
- Обличчя, (перс. دهن کجی به تو, 1998)
- Приготування кави до злочинної історії, (перс. برای ادامهٔ این ماجرای پلیسی قهوهای دم کردهام, 2002)
- Пісочний годинник швидкого сну, (перс. این ساعت شنی که به خواب رفتهاست, 2011)
- Заблоковані дороги, (перс. بزرگراه مسدود است, 2014)
П'єси[ред. | ред. код]
- Тінь (перс. سایه, 2007)
Переклади[ред. | ред. код]
- Плавання до Візантії, Yeats перською мовою
- Будинок Едрізіса, роман Газалеха Ализаде [4]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Poetry International
- ↑ Британська Рада
- ↑ Перська література на Британіці
- ↑ ДІМ ЕДРІСІ. thehouseofedrisis.yolasite. com. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |