Роздрібна торгівля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ро́здрібна торгі́вля (англ. retail, рете́йл)— тип торгівлі товарами, а також виконання певних послуг, направлених на покупця, яким є кінцевий споживач, фізична чи юридична особа. Метою придбання товару у роздріб є задоволення особистих потреб покупця, членів його родини (якщо це фізична особа), або ж працівників фірми (якщо це юридична особа) за рахунок споживання купленого товару.

Роздрібна торгівля — це діяльність щодо продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі в ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарської діяльності.[1]

В Україні на практиці існує недосконалість цього терміну. Наприклад, чи можна визначити, яку ліцензію повинний мати продавець у випадку придбання платником єдиного податку кількох ящиків горілки? Якщо цей платник бере товар для перепродажу, – то оптову, а якщо для власних потреб – то роздрібну.[1] А тому, якщо відсутня відповідна ліцензія, є всі підстави застосувати до продавця санкції, передбачені ст. 156 КУпАП.[1]

Мета купівлі товару є вагомою для маркетології. Купівельні мотиви є визначним чинником для сегментації ринку та визначення цільової групи споживачів.

На відміну від оптової торгівлі товар, куплений в системі роздрібної торгівлі, не підлягає подальшому перепродажу, а призначений для безпосереднього використання. Існують такі формати ретейлової торговлі:

Зміст

Функції роздрібної торгівлі [ред.]

Роздрібні торгівці виконують низку функцій, які збільшують цінність надаваних ними товарів і послуг. Зазвичай це такі функції[2]:

  • Забезпечення певного асортименту товарів і послуг
  • Дроблення партій товару, що надходять у роздрібну торгівельну мережу
  • Зберігання запасів
  • Забезпечення сервісу
  • Збільшення цінності товарів і послуг

Примітки [ред.]

Посилання [ред.]

Див. також [ред.]