Танжер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Танжерська бухта
Танжер-авеню Мухамеда VI

Танже́р (араб. Танджа), місто і важливий порт на півночі Марокко, на узбережжі Гібралтарської протоки. Адміністративний центр провінції Танжер-Тетуан. Згідно з переписом населення 2008 у місті проживає 907 тис. мешканців.

Торговий-транспортний і транзитний центр Північного Марокко. Залізницею сполучений з містами Фес, Марракеш, Касабланка, Рабат, Уджда. Поблизу Танжера — аеропорт міжнародного значення.

Танжер заснований в кінці 2-го тисячоліття до н. е. фінікійськими колоністами. З 1 ст до н. е. — під владою Риму. У 5 ст. завойований вандалами, в 6 ст. — Візантією, на початку 8 ст. — арабами. У 1471 захоплений Португалією (у 1580—1643 під номінальною владою Іспанії). У 1661 перейшов до Англії (як придане португальської інфанти Катерини, що вийшла заміж за англійського короля Карла II), В 1684 возз'єднане з Марокко і став однією із столиць Марокканської держави. У 1912 в результаті імперіалістичного розділу Марокко Т. з прилеглою територією (близько 380 км²) був виділений в зону із спеціальним режимом.

У 1923 Франція, Великобританія і Іспанія підписали конвенцію про статут Т. Танжер був оголошений міжнародною демілітаризованою нейтральною зоною, що номінально залишалася під суверенітетом марокканського султана, а фактично переходила під владу Міжнародного контрольного комітету і органів міжнародної адміністрації. У 1940—45 окупований Іспанією. Після проголошення незалежності Марокко (1956) возз'єднане — на підставі рішень конференції країн — учасниць угоди про статус Танжера (зокрема Франції, Іспанії, Англії, США, Італії і представників Марокко, жовтень 1956) — з 1957 року у складі Марокко.

Економіка[ред.ред. код]

Танжер — другий за значенням найважливіший індустріальний центр після Касабланки. Виробництво різноманітно: тканини, хімічна промисловість, металургійна промисловість. Зараз, місто має чотири індустріальні райони, два мають статус безкоштовної економічної зони.

Танжер туристичний центр. Приморський курорт розквітає завдяки іноземним інвестиціям. Бухта, що відмежовує міський центр, тягнеться більш ніж на сім кілометрів. Роки 2007 і 2008 є особливо важливими для міста завдяки завершенню великих проектів будівництва. Це порт («Медіана Кори») і його індустріальні парки, спортивний стадіон на 45,000-місць, розширений діловий район, і відбудована туристична інфраструктура.

Джерела[ред.ред. код]