Роздільна здатність (оптика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Розді́льна зда́тність або роздільність (англ. Resolution) — спроможність приладу розрізняти дрібні деталі.

Термін походить із оптики, де роздільна здатність визначається як мінімальна віддаль між двома окремими штрихами, при яких вони сприймаються, як окремі штрихи, а не зливаються докупи.

Роздільна здатність оптичних приладів обмежена, як фундаментальними фізичними законами (наприклад, дифракцією світла), так і недосконалістю приладу.

Див. також[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.