Розтяжка
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2022) |
 | Ця стаття потребує істотної переробки. |
Розтягування[1] — система гімнастичних вправ, спрямована на розвиток гнучкості всіх м'язів, суглобів та сухожиль. Входить до тренувальної програми професійних спортсменів. Може бути виокремлена як окремий вид фітнесу для оздоровлення організму або застосовуватися як заминка після основного тренування спортсмена[джерело?][2].
Принципи[ред. | ред. код]
Основою занять на розтягування є чергування напруження м'язів з їх розслабленням. Головні принципи — плавність рухів, поступовість розвитку їх амплітудності, контроль больових відчуттів. Занадто сильний біль у м'язах чи суглобах свідчить про перерозтяжку та є сигналом, що навантаження слід зменшити. Порушення цих принципів може призвести до багатьох травм: розтягнення, надрив зв'язки, мікророзрив м'язу тощо.[джерело?]
Результат[ред. | ред. код]
Результатом розтяжки є пластичність — здатність тіла рухатися з максимальною амплітудою в різних напрямках. Одна з найпопулярніших позицій, що досягаються через заняття розтяжкою, це шпагат.
Види[ред. | ред. код]
Існує кілька видів розтяжки.
Активна та пасивна[ред. | ред. код]
Пасивна — така, що передбачає розтягування м'язів людини під вагою власного тіла. Активна — така, що виконується з допомогою тренера.
Статична та динамічна[ред. | ред. код]
Статична — комплекс вправ, в основі яких утримання певної позиції впродовж 15 — 20 секунд. Динамічна — комплекс вправ, що передбачають активну дію на м'язи та суглоби: махи, так звані «пружинки» тощо.
Розтягування та ЦНС[ред. | ред. код]
Розтягування — результат роботи центральної нервової системи людини. Попри думку, що під час занять м'яз видовжується, нарощуються нові волокна, головною передумовою прогресу в розтяжці є звикання до певної позиції: шпагату, складки тощо. Тому під час занять важливо правильно розслаблятися, дихати та контролювати своє тіло.
Користь[ред. | ред. код]
Розтягування корисне не лише для професійних спортсменів, які використовують її для амплітудності рухів, а й для всіх охочих поліпшити свої фізичні показники. Регулярні заняття стрейчингом поліпшують кровообіг, укріплюють серцево-судинну систему, зменшують ризик травм у спорті чи повсякденному житті. Заняття позитивно впливають і на роботу шлунково-кишкового тракту, оскільки покращують обмінні процеси в організмі, та на стан людини в цілому.[джерело?][3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Санжарова Н. М., Попова М. В. (2015). Вплив засобів тхеквондо на рівень розвитку гнучкості хлопчиків молодшого шкільного віку. Теорія та методика фізичного виховання, (2), 15–19. DOI:10.17309/tmfv.2015.2.1137. С.15
- ↑ [неавторитетне джерело](рос.)Стретчинг — что это, виды упражнений и какая от них польза 29 мая 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ [неавторитетне джерело] https://novy.tv/ua/g-space/na-style/2020/04/09/stretching-shho-tse-i-yak-vplivaye-na-figuru/
Література[ред. | ред. код]
- Негайні ефекти статичного розтягування і пост Ізометрична релаксація на гнучкість підколінного сухожилля серед малорухливих молодих людей: пілотне дослідження. DOI: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2023.1.35-38 06.01.2023
- Фізичне виховання та здоров’я: методика розвитку гнучкості / А.М. Гурєєва, Е.Ю. Дорошенко, І.О. Сазанова. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2019. – 88 с.
- М. Піднебенний, С.А. Пашкевич (2020) Роль фізичного терапевта у менеджменті синдрому зап'ястного каналу // Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології No 5(2) / 2020. 82-93. DOI: https://doi.org/10.15391/prrht.2020-5(2).12
Посилання[ред. | ред. код]
- Вправи на розтягування у фізичній терапії 24.02.2021
- Навіщо розтягуватись після тренування 9.2.2021
- Вправи на розтягування – шкода чи користь? 13.09.2017
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2023) |