Рольфсон
| Рольфсон | |
|---|---|
 | |
| 57°28′ пн. ш. 12°04′ сх. д. / 57.467° пн. ш. 12.067° сх. д. | |
| Витік | озеро Лигнер (швед. Lygner) |
| • координати | 57°28′46″ пн. ш. 12°15′34″ сх. д. / 57.479472° пн. ш. 12.259667° сх. д. |
| Гирло | фіорд Кунгсбакафіорд протоки Каттегат |
| • координати | 57°27′21″ пн. ш. 12°04′31″ сх. д. / 57.456000° пн. ш. 12.075472° сх. д. |
| Країни: |
 Швеція |
| Прирічкові країни: |
Швеція |
| Довжина |
9 км — власне Рольфсон,[1] 91 км[1] (85 км[2]) — Рольфсон разом з річками верхньої течії |
| Площа басейну: | 693,7 км²[1][3] |
| Середньорічний стік | 12 м³/с[1] |
| Водойми в руслі | Lygnernd |
 | |
Рольфсон (швед. Rolfsån) — мала річка на заході південної частини Швеції. Довжина власне річки Рольфсон становить 9 км, довжина річки з верхів'ями становить 85 — 91 км,[1][2] площа басейну — 693,7 км²,[1][3] середня річна витрата води — 12 м³/с, мінімальна витрата води на день — 0,16 м³/с.[1] На річці побудовано 10 ГЕС малої потужності.[1]
Назва[ред. | ред. код]
У документах приблизно 1570 року річка згдується під назвою Raals Aa, що, можливо, пов'язане зі словом «(h)rollr» стародавніх західноскандинавських діалектів зі значенням «тремтіння», «дрижання». Зв'язок назви річки з особистим ім'ям людини Rolf є відносно нещодавним.[2]
Географія[ред. | ред. код]
Власне Рольфсон бере початок від озера Лигнерн[en] і має довжину 9 км.[1][2] До озера Лигнер річка тече під назвою Стурон (швед. Storån). Стурон бере початок від злиття річок Нулон (швед. Nolån) і Серон (швед. Särån), витоки яких розташовані на захід від міста Бурос.[2] Загальна довжина річки у системі Нулон — Стурон — Рольфсон становить за різними даними 85 — 91 км.[1][2] Річка Рольфсон впадає через фіорд Кунгсбакафіорд у протоку Каттегат. На 1 км на північ від гирла річки лежить місто Кунгсбака.
Більша частина річкового басейну, 67 %, зайнята лісами, сільськогосподарські угіддя займають 11 %. Озера займають 8 % території басейну, причому половина з цих 8 % припадає на озеро Лигнерн, площа якого становить 3,276 га.[1]
У річку на нерест заходять лосось і пструг. Після побудови у 1918—1920 роках ГЕС «Ålgårda», що не має рибопропускних споруд, риба може заходити у річку лише на відстань 10 км.[1]
Література[ред. | ред. код]
- Rolfsån. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 24. — 1952. — S. 330. (швед.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н The River Rolfsån. // Erik Degerman, Mikael Andersson, Håkan Häggström and Jens Persson. HELCOM, 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden — HELCOM assessment of salmon (Salmo salar) and sea trout (Salmo trutta) populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea. Balt. Sea Environ. Proc. No. 126B. — Helsinki: HELCOM — Baltic Marine Environment Protection Commission — Helsinki Commission. — 2011. P. 61 — 63. ISSN 0357-2994 (англ.)
- ↑ а б в г д е Rolfsån. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 24. — 1952. — S. 330. (швед.)
- ↑ а б Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
