Каттегат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каттегат (дан. Kattegat, швед. Kattegatt) — акваторія що обмежена Ютландією (Данія і крайня північ Німеччини) і Сконе, Халланд і Бохуслен (Швеція). Балтійське море має з'єднання з Каттегатом через Ересунн і Данські протоки. Каттегат є продовженням Скагерраку і може розглядатися або як затока Балтійського моря, або як затока Північного моря, або згідно скандинавській традиції, не є жодним з них.
- Довжина біля 200 км,
- Ширина від 60 км на півночі до 122 км на півдні.
- Глибина 10—30 м, у північній частині більш 50 м.
[ред.] Географія
Згідно з визначенням, по прикордонній конвенції 1932, підписанної Данією, Норвегією та Швецією, північна межа між Каттегат і Скагеррак прямує від півночі миса Гренен в Ютландії на південь до межі Ересунну і далі до маяка Куллен в Сконе[1]
У протоку впадають річки Гета-Ельв, Лаган, Ніссан, Етран, Віскан з боку Швеції, а також річка Гудено з боку Данії.
Найбільш великі острови - Самсьо, Уруст, Лесе, Анхольт. Останні два нерідко називають данським «пустинними поясом», завдяки їх сухому літньому клімату.
У протоці присутньо дві течії: направлене на північ менш солоне, поверхневе, і солоніше, глибинніше, направлене на південь. Прибережні води замерзають в зимовий час.
Назва Каттегата пішло від данського і ніжньосаксонського Kat (кішка) і Gat (дірка). Воно вживано з середньовіччя, коли капітани називали цю область вузької, «як котячі діра», оскільки тут присутні кілька морських мілин, вельми ускладнюючих судноплавство.
[ред.] Посилання
- ↑ Convention No 3210. League of Nations Treaty Series 199, 1933. Retrieved 15 April 2008.
 |
Це незавершена стаття з географії Данії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Це незавершена стаття з географії Швеції. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
