Рудоволоса бестія (фільм)
Рудоволоса бестія | |
|---|---|
| Red-Headed Woman | |
 | |
| Жанр | романтична комедія |
| Режисер | Джек Конвей |
| Продюсер | Пол Берн |
| Сценарист | Аніта Луз |
| У головних ролях |
Джин Гарлоу Льюїс Стоун Честер Морріс Шарль Буає Уна Меркел |
| Оператор | Harold Rossond |
| Композитор | Річард А. Вайтінг, Раймонд Б. Еґен |
| Дистриб'ютор | Metro-Goldwyn-Mayer |
| Тривалість | 79 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | США |
| Дата виходу | 25 червня, 1932 року |
| IMDb | ID 0023385 |
 Рудоволоса бестія у Вікісховищі | |
Рудоволоса бестія (англ. Red-Headed Woman) — американська романтична комедія 1932 року, створена студією Metro-Goldwyn-Mayer, основана на романі Катеріни Браш з такою ж назвою, сценарій створила Аніта Луз, режисер фільму Джек Конвей. Актриса Джин Гарлоу втілила на екрані образ жінки, яка використовує секс для підвищення своєї соціальної позиції.
Ролі виконують[ред. | ред. код]
- Джин Гарлоу — Ліліан 'Ліл' / 'Руда' Ендрюс Леджендр
- Честер Морріс — Вільям 'Білл' / 'Віллі' Леджендр молодший
- Льюїс Стоун — Вільям 'Вілл' Леджендр старший
- Лейла Гайємс — Ірен 'Рен' Леджендр
- Уна Меркел — Селлі
- Генрі Стефенсон — Чарльз Б. 'Чарлі'
- Шарль Буає — Альберт
- Мей Робсон — тітка Джейн
- Гарві Кларк — дядько Фред
Виробництво[ред. | ред. код]
Виробництво фільму було складним з самого початку. Продюсер Ірвінґ Тальберґ був стурбований тим, що оригінальна історія і перший проект сценарію Френсіса Скотта Фіцджеральда занадто серйозні, і запропонував переписати його Аніті Луз, він попросив її зробити сценарій більш веселим і грайливим, з більшим наголосом на комедію.
Перед Гарлоу, MGM хотіла залучити у проект Клару Боу, яка погодилася зіграти головну роль, але заперечували проти «майбутніх послуг» для студії.
До виходу в прокат Тальберґ, заздалегідь, працював з Конторою Віла Гейза для впевненості в тому, що фільм отримає дозвіл на широкий прокат. Адже Кіновиробничий кодекс вимагав, що злочинець не повинен отримувати користь від злочину чи залишатись безкарним, гріх має бути покараний. До цього додавалися ще й відверто сексуальне зображення Гарлоу з кількома сценами, в яких вона була частково роздягнута, або чинила очевидне сексуальне домагання.
Тальберґ погодився на сімнадцять скорочень, щоб фільм міг вийти на екранах у США. Однак після випуску, він все одно отримав велику кількість скарг від ображених покровителів кіно. Оригінальна театральна версія була заборонена для показу у кінотеатрах Великої Британії,[1] він ніколи не демонструвався повторно аж до 1965 року.[2] Фурор довкола його випуску викликав значний розголос і фільм отримав касовий успіх.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Red Headed Woman [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.], BBFC (1933) rejection page
- ↑ Red Headed Woman, BBFC certificate (1965) details
|
