Рудський Сергій Федорович
| Рудський Сергій Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
2 жовтня 1960 (63 роки) Миколаїв, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Московське вище військове командне училище і Мінське суворовське військове училище |
| Учасник | Перша чеченська війна і Інтервенція Росії в Сирію |
| Військове звання | генерал-полковник |
| Батько | Рудський Федір Андрійович |
| Нагороди | |
Сергій Федорович Рудський (нар. 2 жовтня 1960, Миколаїв, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР) — радянський і російський воєначальник. Начальник Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації — перший заступник Начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації з 2015 року, генерал-полковник (2017), Герой Російської Федерації (2020). Підозрюється у скоєнні воєнних злочинів[1][2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 2 жовтня 1960 року в Миколаєві Миколаївської області Української РСР.
Батько — Герой Радянського Союзу Федір Андрійович Рудський (1921—1982)[3].
У 1977 році закінчив Мінське Суворовське військове училище, потім у 1981 році Московське вище загальновійськове командне училище імені Верховної Ради РСФСР[4].
Учасник чеченської війни, в 1995 підполковник С. Ф. Рудський — командир 255-го гвардійського мотострілецького Сталінградсько-Корсунського полку.
13 грудня 2012 року присвоєно військове звання генерал-лейтенант[5].
24 листопада 2015 призначений начальником Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації — першим заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.
22 лютого 2017 року присвоєно військове звання генерал-полковник[6].
Член редакційної колегії журналу «Військова думка».
Вторгнення в Україну[ред. | ред. код]
Перебуваючи на посаді начальника Головного оперативного управління ГШ ЗС РФ, віддавав накази щодо планування, підготовки та проведення широкомасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. У виступі перед Держдумою РФ 25 березня 2022 року публічного виправдовував збройну агресію проти України та воєнні злочини російської армії.
Підозрюється у скоєнні злочинів за трьома статтями КК України: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 3 ст. 110), планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни (ч. 2 ст. 437); виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників (ч. 3 ст. 436-2)[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Герой Російської Федерації (лютий 2020)
- орден «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня з мечами (2018)
- орден «За заслуги перед Батьківщиною» ІІІ ступеня (2016)
- орден «За заслуги перед Батьківщиною» IV ступеня з мечами
- орден Мужності (1996)
- орден «За військові заслуги»
- орден Пошани
- медалі СРСР та РФ[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б СБУ повідомила про підозру першому заступнику начальника генштабу рф. SSU (укр.). Процитовано 14 лютого 2023.
- ↑ Воєнні злочинці рф. gur.gov.ua. Процитовано 14 лютого 2023.
- ↑ Не ради славы и наград. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
- ↑ Цитадель российской государственности
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 13.12.2012 г. № 1641
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 22.02.2017 г. № 83
- ↑ Фото С. Ф. Рудского с орденскими планками
Література[ред. | ред. код]
- Гордість кадетського братства / Н. З. Кунц. — Москва, 2010. — 751 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Рудський Сергій Федорович на сайті Міністерства оборони Росії
- Народились 2 жовтня
- Народились 1960
- Уродженці Миколаєва
- Випускники Московського вищого військового командного училища
- Випускники Мінського суворовського військового училища
- Герої Російської Федерації
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня з мечами
- Кавалери ордена Мужності
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «Учаснику військової операції в Сирії»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За військову доблесть» (Міноборони РФ) 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії)
- Нагороджені медаллю «200 років Міністерству оборони»
- Нагороджені медаллю «За повернення Криму»
- Учасники Першої чеченської війни
- Учасники інтервенції Росії в Сирію
- Російські військові у війні проти України (з 2014)
- Генерал-полковники (Російська Федерація)