Сей Сьонаґон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сей Сьонаґон
清少納言
Сей Сьонаґон (гравюра Кікуті Йосая)
Сей Сьонаґон (гравюра Кікуті Йосая)
При народженні: Кійохара Наґіко[1]
Псевдоніми, криптоніми: Сей Сьонаґон
Дата народження: 966 (?)
Місце народження: Кіото
Дата смерті: 1014 (?)
Місце смерті: Кіото
Рід діяльності: проза, поезія
Жанр: лірика
Magnum opus: Записки у подушки

Сей Сьонаґон (яп. 清少納言, せいしょうなごん; 9661025) — японська придворна дама, письменниця, есеїстка, поетеса. Справжнє ім'я невідоме. Автор шедевру японської літератури «Записки коло подушки».

Короткі відомості[ред.ред. код]

Сей Сьонаґон народилася близько 966 року у сім'ї столичного аристократа, 59-річного Кійохари Мотосуке. Сестри дівчини були набагато старші за неї і повиходили заміж за службовців: Утанокамі но Тамесіґе, Дадзай-но-Сьоґен но Муненобу, Кадзаїн Кайсю та Фудзівару но Масато. Рід Кійохара славився вченістю, знанням японської поезії та китайської літератури, тому Сей Сьонаґон зростала у середивощі, яка сприяло проявленню її талантів.

У 981 році, майбутня письменниця одружилася з Татібаною но Норіміцу, провінціалом північнояпонської провінції Муцу. Вона народила йому сина Норінаґу, але невдовзі розвелася. Після втрати чоловіка, дівчина втратила батька: він помер у 990 році у віці 83 років, перебуваючи на посаді провінціала західнояпонської провінції Хіґо.

У 993 році Сей Сьонаґон поступила на придворну службу до Імператриці Садако, дружини Імператора Ітідзьо, і виконувала обов'язки її служниці протягом 10 років. В цей час вона стала використовувати псевдонім «Сей Сьонаґон»[2]Завдяки перебуванню при дворі, в оточенні освіченої еліти тогочасного японського суспільства письменниця змогла проявити свої літературні здібності. Вона перебувала у близьких стосунках з тогочасними поетами Фудзіварою но Санекатою, Фудзіварою но Кінто, Фудзіварою но Таданобу, Фудзіварою но Юкінарі та іншими.

Загалом, Сей Сьонаґон проводила розкішне життя, але час-від-часу потерпала від політичних інтриг. У 995 році помер батько Імператриці, Фудзівара но Мітітака, який фактично правив країною від імені японського монарха. Влада перейшла до рук його суперника, Фудзівари но Мітінаґи, який задля укріплення свого положення у столиці, понизив у рангах братів Імператриці: Фудзівару но Коретіку і Фудзівару но Такаїе[3]. Серед придворних дам поширилися чутки, що Сей Сьонаґон була таємно пов'язана із Мітінаґою, тому знак протесту проти цих неправдивих поговорів поетеса заперлася у власній кімнаті і тривалий час не виходила з неї. Саме там вона написала перші сувої «Записки у подушки», які принесли їй славу. Письменниця доповнювала їх до 1000 року, поки не померла її покровителька Імператриця.

Подальша біографія Сей Сьонаґон має багато білих плям. Вважається, що вона вийшла заміж за поета Фудзівару но Мунейо і народила йому доньку, майбутню поетесу Кома но Мьобу, проте точні дати цих подій невідомі.

Сей Сьонаґон виступала з гострою критикою осіб, які відрізнялися від загалу і мали оригінальні погляди на життя. Зокрема, письменниця недолюблювала Мурасакі Сікібу і висловлювала сумніви, щодо її освіченості та літературних талантів. Проте це не заважало самій Сей Сьонаґон описувати навколишній світ на основі власного неординарного бачення. Вона була добра знайома з поетесами Акадзоме Емон та Ідзумі Сікібу і була шанована багатьма придворними дамами.

Наприкінці життя Сей Сьонаґон відсторонилася від двірського життя і усамітнилася у місцевості Цуківа, у горах на схід від японської столиці. Там вона склала «Безіменні записки», «Бесіди про старе» та антологію власних вибраних віршів «Збірку Сей Сьонаґон».

Примітки[ред.ред. код]

  1. 清原諾子. Лише гіпотеза. Справжнє ім'я невідоме
  2. Походження до кінця не з'ясоване. «Сей» — це китаїзоване прочитання ієрогліфа «Кійо» (清), першої складової родового імені письменниці «Кійохара». «Сьонаґон» — титул і посада молодшого Імператорського радника, однак ніхто з її родичів не займав цієї посади.
  3. Їх було призначено на провінційні посади голови Дадзайфу та провінціала провінції Ідзумо.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 枕草子(新潮日本古典集成 第11, 12回) / 清少納言 [著]; 萩谷朴校注. 東京: 新潮社, 1977 — 1977.
  • 枕草子(新日本古典文学大系 25) / 清少納言 [著]; 渡辺実校注. 東京: 岩波書店, 1991.
  • Записки у подушки // Цифрова Бібліотека Університету Кюсю (яп.)
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Сэй-Сёнагон. Записки у изголовья / Пеервод В. Марковой. — , СПб.: Кристалл, 1999. 576 с. (Б-ка мировой лит. Малая серия).

Посилання[ред.ред. код]