Селеноціанати

Селеноціанати (рос. селеноцианаты, англ. selenocyanates) — солі та естери селеноціанової кислоти HSeCN.^[1] Приклад: етилселеноціанат CH₃CH₂SeCN.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Heinrich Rheinboldt in Houben-Weyl Methoden der Organischen Chemie, herausgegeben von Eugen Müller, Otto Bayer, Hans Meerwein und Karl Ziegler, Band 9, Schwefel-, Selen und Tellur-Verbindungen, Thieme Verlag, Stuttgart, 1955, dort 937—951.

Джерела[ред. | ред. код]

Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Rheinboldt-1] Heinrich Rheinboldt in Houben-Weyl Methoden der Organischen Chemie, herausgegeben von Eugen Müller, Otto Bayer, Hans Meerwein und Karl Ziegler, Band 9, Schwefel-, Selen und Tellur-Verbindungen, Thieme Verlag, Stuttgart, 1955, dort 937—951.

[1]

Селеноціанати

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук